Коли говорять «іподром», у мене в уяві постають коні, жокеї і глядачі, котрі уболівають і роблять ставки на того чи іншого коня. Ну такий вже стереотип, насаджений кінофільмами. На Рівненщині є іподром, але це не просто бігова доріжка, коні і трибуни. Це велике підприємство з тисячами гектарів землі, за яке розгорнулась справжня боротьба тих, хто вміє і знає, як «прихватизовувати» селянську землю.

Іподром чи агрокорпорація?

Поцікавитись держпідприємством «Мирогощанський іподром» мене підштовхнула дискусія, яка зав’язалась між депутатами і деким з присутніх у сесійній залі на минулому засіданні Рівненської облради. На питання, чому вони так сваряться за якийсь іподром, знайомий депутат відповів: «Та там такий шмат землі і майна, що за нього не лише сваритись будуть, а серйозно воювати. Тут одна група ще за Януковича наклала лапу на «Мирогощанський іподром».

Збираючи матеріали для статті, дізнався, що ДП «Мирогощанський іподром» – це не мало, не багато, а майже три тисячі гектарів сільськогосподарської землі, стадо корів, поголів’я свиней і коні. Як виявилось, підприємство зараз у боргах більш як на сім мільйонів гривень. І це попри те, що насправді, незважаючи на кризу, аграрний бізнес є прибутковим. Однак більшість земель державного підприємства здані в суборенду приватній структурі, яка вирощує на посівних площах «Мирогощанського іподрому» високорентабельний штирійський гарбуз. І тут починається найцікавіше, але спочатку варто зазирнути в історію.

ДП «Мирогощанський державний іподром» було створено відповідно до наказу Міністерства аграрної політики у грудні 2007 року. Основними напрямами діяльності підприємства значиться рослинництво та тваринництво. Підприємство працювало і мало прибуток. Негаразди почались із приходом до влади в Україні команди Януковича. В аграрному секторі розпочався тотальний перерозподіл власності і сфер впливу. Більші агрокорпорації поглинались структурами, приналежними до оточення Януковича. Менші сільгосппідприємства стали мішенню місцевих соратників українського екс-диктатора.

В цій історії проблеми розпочались у березні 2012 року. У самий розпал перерозподілу в аграрному бізнесі незаконно звільняють директора підприємства Давида Шварца. Незаконність його звільнення була доведена судом. Після виграшу справи у суді про своє звільнення Шварц звільняється уже добровільно у жовтні 2013 року, а на його місце призначається виконуючим обов’язки директора Олександр Тищук. До слова, Давид Шварц залишив підприємство в «плюсах» на більш як півмільйона гривень.

Вже за рік підприємство – у боргах, і до нього позивається компанія ТОВ «Поділля» з вимогою виплатити майже півмільйона гривень, яка, до речі, де-факто обробляє землі держпідприємства і отримує з цього прибуток. У матеріалах судової справи зазначені позовні вимоги до держпідприємства у сумі 465 811 гривень. З них лише 137 тисяч гривень – це, власне, заборгованість, а решта – пеня, штрафи й інфляційні втрати.

Економісти і юристи зрозуміють, а для інших варто пояснити. В разі позитивного рішення суду ні про яке роздержавлення не може йти й мови. По суті, майно буде арештоване, і можна готуватись до початку процедури банкрутства. Не знаю, як вам, а мені схоже на банальне вимивання грошей з підприємства. З тим, щоб тримати під контролем (фактично безплатно) і отримувати прибуток на землях, які належать людям.

Там, де гроші, шукайте… політику і чиновників

Попри те, що офіційно керівником «Мирогощанського іподрому» є Олександр Тищук, по суті, держпідприємство знаходиться під впливом Ігоря Пшеюка. Про це відкрито говорить колишній керівник іподрому Давид Шварц та пошепки – нинішні працівники підприємства. Щоб глибше зрозуміти суть процесів, котрі відбуваються, варто ближче познайомитись із цим персонажем нашої історії.

Ігор Леонідович Пшеюк був депутатом Рівненської обласної ради у 2006-2010 роках. Очолював в облраді фракцію «Соціалістичної партії України». У 2012 році балотувався в народні депутати від СПУ з округу №154, куди й входять землі, приналежні ДП «Мирогощанський іподром». Був помічником народного депутата України і є кумом Юрія Луценка. Щоправда, як стверджують поінформовані джерела, вже кілька років вони не підтримують зв’язків.

Декларація Пшеюка на сайті Центральної виборчої комісії містить майже самі лише прочерки. Скромні доходи, отримані у 2011 році паном Ігорем,  становлять 12 730 гривень. Та ще 24 320 гривень заробили члени сім’ї Пшеюка. Загальних дохід родини у 2011 році становив аж 3087 гривень на місяць. Це при тому, що за інформацією, яка є у відкритому доступі на сайтах, Ігор Пшеюк має кілька підприємств, котрі займаються металобрухтом та виробництвом молочних продуктів. Але це тема окремої історії, яка  мала б зацікавити в першу чергу податкові органи.

А ще Ігор Пшеюк – юрист, який засвітився у кількох справах, котрі стосувались різних агропідприємств. Так, за інформацією з власних джерел, Ігор Леонідович мав інтереси у справах, пов’язаних з сільгоспкомпаніями «Полісся-Агро» та «Зоря». В обох підприємствах виникали серйозні проблеми, в тому числі й фінансові.

Нині присутність Ігоря Пшеюка можна побачити вже у справах, пов’язаних із ДП «Мирогощанський іподром». Щоправда, як стверджують наші джерела на підприємстві, він переконує, що цілком на боці колективу. Нібито зараз вирішується питання його юридичної легалізації в структурі держпідприємства. Однак, як часто буває в подібних історіях, є нюанс.

На ухвалі господарського суду, яка є у вільному доступі, значиться, що віддруковано чотири примірники рішення. Далі вказаний статус сторони і її юридична адреса. Так, один примірник віддруковано для матеріалів справи, один – відповідачу ДП «Мирогощанський іподром» і два -позивачам. Один надісланий у Вінницьку область в офіс ТОВ «Поділля», а другий – у Рівне за адресою: вулиця Словацького, 4/6, офіс 227. Як виявилося, це один із офісів Ігоря Пшеюка. Виходить, що насправді він діє проти держпідприємства, допомагаючи загнати його в борги?

І ще штрих до повної картини. У пана Ігоря є брат Володимир, без якого, як стверджують джерела на умовах анонімності, не обійшлося й в нашій історії. За часів Януковича обіймав посаду начальника управління транспорту і зв’язку Рівненської ОДА. Але варто поглянути на увесь послужний список чиновника. Він вражає: 1996-1997 – головний спеціаліст відділу комітету економіки Рівненської облдержадміністрації; 1997-2002 – начальник відділу, заступник начальника управління промисловості, енергетики, транспорту та зв’язку Рів­ненської облдержадміністрації; 2002-2005 – перший заступник, голова Гощанської райдержадміністрації; 2005-2006 – начальник Луць­кого МРЕВ ДАІ УМВС (якраз у той період, коли кум брата Юрій Луценко був міністром МВС);  2006-2010 – начальник головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Рівненської облдержадміністрації. З лютого 2013 року – директор департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської облдержадміністрації.

Висновки робіть самі, а ми рухаємось далі…

Роздержавлення замість банкрутства

Державне підприємство «Мирогощанський державний іподром» значиться у переліку тих, які мають пройти процедуру роздержавлення. Тут варто пояснити, що це означає саме для цього підприємства. Працівники та пенсіонери, які колись працювали на цьому підприємстві, мають отримати свої частки землі, які в народі називають «пай». Так, як свого часу отримали свою землю працівники колгоспів і радгоспів. Тож і майно підприємства має бути розділене на паї.

По завершенню цього процесу люди мають вирішити, що вони роблять зі своєю землею. В реальності – кому вони здають її в оренду. В тому числі й нинішньому підприємству. Але це можливо лише у випадку, якщо підприємство не є банкрутом. Бо тоді його ліквідовують, а майном розраховуються з кредиторами. Та й сама процедура банкрутства може тягнутись роками. І, звісно, за цей час ані нинішні працівники, ані пенсіонери нічого не отримають.

І ось тут варто знову повернутись на початок нашої історії. Мінагрополітики прийняло рішення роздержавити підприємство і дати людям, реальним власникам землі, право вирішувати, як далі на ній працювати і отримувати прибуток. Для цього був проведений конкурс на посаду виконуючого обов’язки директора ДП «Мирогощанський державний іподром». Завданням нового керівника має бути аудит підприємства, погашення боргів та проведення процесу роздержавлення і розпаювання. Після цього власники майна і земель підприємства вже самі мали б визначити, чи то здати свою землю в оренду, чи зберегти підприємство, обрати керівництво і працювати далі. На підприємство й було призначено за відкритим конкурсом керівника Володимира Присяжненка.

Днями новий керівник має приступити до своїх обов’язків. І щось мені підказує, що в  цій історії розпочнеться новий цікавий і драматичний етап. Як процитував мій співрозмовник одного кіногероя, маючи на увазі тих, хто нині контролює держпідприємство: «Наши не сдаються!». Тому запасаємось терпінням, попкорном і стежимо за ситуацією – буде цікаво.

До речі, може, варто було б поспостерігати за подіями навколо і всередині Державного підприємства Мирогощанський іподром» й правоохоронним структурам? Хоча, про що я говорю))).

За матеріалами: ВСЕ

(552)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію