Як дубенчанам визначити розмір відшкодування моральної шкоди
Відшкодування моральної шкоди – один з найцікавіших і складних, в плані доведення, способів захисту. Сама по собі моральна шкода – це втрати немайнового характеру, але головна проблема полягає в тому, що їх треба виразити грошовою сумою. При цьому законодавець не встановив жодних орієнтирів для обчислення, ні, хоча б, верхньої або нижньої межі такої суми. Така прогалина в законодавстві призвела до того, що часто потерпілі, звертаючись з позовом про відшкодування моральної шкоди, визначають необґрунтовано завищену суму. Суд же, керуючись здоровим глуздом, зазвичай або задовольняє такі вимоги частково і зменшує визначену позивачем суму мінімум на половину, або й зовсім відмовляє в задоволенні позову.
Як визначає законодавець поняття і види моральної шкоди
Визначення моральної шкоди дає постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4.
Згідно з даною Постановою, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Цивільний кодекс України у визначає види моральної шкоди, яка може полягати:
у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;
у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Визначення розміру моральної шкоди
При обґрунтуванні суми грошового стягнення за моральну шкоду можна використовувати висновок психологічної експертизи. При наявності необхідних знань експерт може розрахувати розмір збитку виходячи не тільки з об’єктивних обставин, а й з огляду на суб’єктивні якості певної людини. Існує Інструкція № 53/5, яка навіть передбачає цілий орієнтирний перелік питань для експерта, відповіді на які можуть стати підставою для прийняття судом рішення на вашу користь.
Також існувала офіційно зареєстрована методика визначення моральної шкоди російського вченого О. М. Ерделевського. Її суть у тому, що визначений базисний рівень розміру компенсації за страждання, завдані важкою шкодою здоров’ю, в розмірі 720 мінімальних заробітних плат. І деякі суди дійсно задовольняли позовні вимоги з розрахунком моральної шкоди за такою методикою, але більшість все-таки посилалися на абстрактний характер даної суми. Але з 29.01.2016 року це питання вирішене остаточно, оскільки дана методика була виключена з Реєстру методик. Саме тому її використання на сьогодні буде безперспективним.
Також суди дуже часто ототожнюють порядок доведення розміру матеріальної та моральної шкоди. Тобто суддя просить документальні докази як самого факту заподіяння шкоди, так і його розміру.
Згідно з положеннями Цивільного кодексу України розміри відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, ступеня вини людини, а також згідно з іншими обставинами, що мають значення.
Вивчивши практику судів по відшкодуванню моральної компенсації, можна вивести середні суми компенсації по окремих випадках:
за шкоду діловій репутації – до 10 000 грн;
за травми, отримані при ДТП – від 20 000 до 30 000 грн, за смерть в ДТП – у середньому 200 000 грн;
за незаконне звільнення – від 3 000 до 5 000 грн;
щодо захисту прав споживача – від 1 000 до 2 000 грн.
Тому відповісти на питання, яку суму можна вимагати за моральну шкоду, складно. Але однозначно ми рекомендуємо завжди заявляти суму якомога більше, в межах адекватності звичайно.
Більш детальну інформацію щодо реалізації та захисту своїх прав та законних інтересів у різних сферах життєдіяльності можна дізнатися у відділі «Дубенське бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою вул. Грушевського, 134, каб. 212, 213.
Анатолій Андріюк,
начальник відділу «Дубенське бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

(2501)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію