Юній мешканці Дубенщини добродії допомогли потрапити на лікування в Італію
Сьогоднішня історія – це ще одне неймовірне диво!
В одному із наших евакуаційних рейсів трапилася неймовірна ситуація. Координатор Svitlana Siridiuk і медсестри Анна Михайлус та Лілія Ткач завжди в  дорозі намагалися познайомитися, підбадьорити, допомогти, підтримати батьків і діток. Так і цього разу. В наших списках, які самовіддано (і вдень і вночі) формувала адміністратор «Усмішки Тимоші»  @Таня Іванюк, було відмічено, що здорові мама і дитина прямують до Італії. Коли дівчата розговорилися в автобусі, стало ясно, що у Аліночки тяжка хвороба. І вони прямують в Італію, щоб шукати там лікування. Скажу вам, дорогі, з власного досвіду знаю, що коли йдеться про здоров’я власної дитини – ти готовий на відчайдушні рішення. Мама хворої дівчинки Лотоцька Ірина навіть не здогадувалася, що ми не просто евакуюємо українців, але й допомагаємо з оформленням у лікарні Італії. І тут відбулося диво! Про нього ви прочитаєте в листі мами.
Отож, знайомтесь, Ірина і Аліночка Лотоцькі:
«Шок… Паніка…Тривога… Ранок 24 лютого перекреслив усе, чим ми жили, про що мріяли й що планували. Нам ніби вибили опору з-під ніг й ми не знали, що чекає на нас завтра, чи навіть наступної миті…
Страх за життя посилювався й кожною думкою про те, як в умовах війни ми маємо лікувати нашу донечку. Тут кожен втрачений день – був кроком назад і давав шанс хворобі прогресувати…
Ми живемо в маленькому містечку Млинів, на Рівненщині. З донечкою Аліною, яка хворіє від народження, консультувалися в ОХМАТДИТі, де мали прийняти рішення щодо подальшого лікування.
Та війна, окупація передмість столиці та обстріли Києва знищили всі наші плани. Потрібно було шукати інші варіанти й можливості, із зрозумілих причин – за кордоном, де ми зможемо проходити лікування в безпеці, без звуків сирен.
На допомогу прийшов Інтернет: вдалося знайти Благодійний фонд, який погодився  взяти нас під свою опіку. Було визначено дату, ми готувалися до поїздки і, лише в останній момент, мені повідомили: поїздка відміняється… Що я тоді відчувала важко передати словами…
Оговтавшись від шоку, вирішуємо їхати в Італію і вже на місці шукати можливості потрапити на лікування. У пошуках доїзду нам допомогла колега: вона знайшла координати Фонду “Усмішка Тимоші”, який займається перевезенням  онкохворих діток до Італії.
– Виїзд завтра, о 9.00. Якщо ви встигаєте, скидайте ваші дані, – повідомили нам у Фонді.
Збиралися якихось півдня, і ось ми в дорозі до Італії. Вже в автобусі, спілкуючись з іншими мамами, що везли своїх діток на лікування, я зрозуміла, що вони не просто їдуть закордон – їх уже чекають в конкретних клініках. Я розповіла про свою ситуацію супроводжуючій групи Світлані, і тут почалися дива…
Поки автобус доїхав з Рівного до Львова, нам вже знайшли клініку, в якій були готові  нас лікувати. Змінився і маршрут. Перетнувши польський кордон, нас зустріли волонтери, відвезли до готелю. Зранку, у супроводі медиків, автомобілем швидкої допомоги нас відвезли до аеропорту.  Приватний літак бізнес класу зі шкіряним салоном віз нас до Генуї. Казка продовжувалася….
Важко було повірити в таке диво: ми їдемо, нас чекають, все організовано…
В аеропорту Генуї знову чекала швидка, яка доставила нас в клініку Gaslini, для лікування.
Я щиро вірю що все буде добре, що лікування дасть позитивний результат і наша дівчинка буде здоровою! І дуже вдячна Богу та людям, які допомогли нам в цей складний час.
Насправді, те, що тоді відбулося – найбільше диво у моєму житті!
ДЯКУЮ, “Усмішка Тимоші”! Ваша команда робить просто неймовірне ДОБРО!!!!
Мирного неба усім нам! І нехай дітки світу будуть здорові!»
Реквізити Християнського благодійного фонду «Усмішка Тимоші»:
PayPal: [email protected]
Розрахунковий рахунок:
UA663052990000026009000705161
5169 3305 2239 4722
За матеріалами:Християнського благодійного фонду «Усмішка Тимоші»

(1110)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію