Як відбувається розслідування випадків захворювання на COVID-19 під час виконання професійних обов’язків?
Розслідування випадків захворювання на COVID-19 проводиться відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі – Порядок).
Діагноз гострого професійного захворювання (інтоксикації), що виникає на виробництві, встановлюється лікарем будь-якого лікувально-профілактичного закладу після обов’язкової консультації з профпатологом та лікарем з гігієни праці. При гострих професійних захворюваннях інфекційного походження (вірусний гепатит, бруцельоз, сибірська виразка, кліщовий енцефаліт та інші) діагноз установлюється лікарем-інфекціоністом та профпатологом з урахуванням епідрозслідування.
Отже, лабораторно підтверджені випадки інфікування COVID-19 медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), розслідуються як випадки гострого професійного захворювання відповідно до вимог Порядку.
Розслідування професійних захворювань може бути:
1) звичайним
2) спеціальним
Спеціальному розслідуванню, зокрема, підлягають гострі професійні захворювання, що призвели до тяжких чи смертельних наслідків. Звичайне розслідування гострих професійних захворювань проводить комісія, утворена роботодавцем. Комісію для спеціального розслідування створює управління Держпраці, а не роботодавець.
Комісія за результатами розслідування складає акт форми Н-1 (Н-1/П, якщо гостре професійне захворювання визнано пов’язаним з виробництвом або Н-1/НП, якщо гостре професійне захворювання визнано не пов’язаним з виробництвом).
Фонд соціального страхування (далі – ФСС) здійснює загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників від професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності).
У разі настання страхового випадку (в тому числі профзахворювання) ФСС здійснює такі виплати:
1) допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
2) страхову виплату потерпілому в розмірі його середньомісячного заробітку в разі тимчасового переведення його на легшу нижчеоплачувану роботу;
3) відшкодування вартості ритуальних послуг, пов’язаних із похованням померлого;
4) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
5) щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
6) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого.
Лікарняні в такому випадку призначають у розмірі 100 % середньої заробітної плат. Перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачує роботодавець власними коштами, а починаючи із 6 дня допомогу виплачують за кошти ФСС.
Підставою для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності є:
1) виданий в установленому порядку листок непрацездатності;
2) акт розслідування гострого професійного захворювання за формою Н-1.
За матеріалами: Фонд соціального страхування

(71)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію