Як правильно оформити боргову розписку?

На замітку мешканцям Дубенщини: що треба врахувати в документі при позиці без нотаріуса
У житті кожного може виникнути ситуація коли потрібно дати або взяти від іншої людини кошти в борг. Якщо ж використовувати юридичну термінологію, то це буде ніщо інше, як договір позики між позикодавцем і позичальником.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і якості .
Договір позики є укладеним із моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 ЦК України зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, наразі це 170 грн, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми.
На підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Даний правочин є настільки розповсюдженим, що сторони часто не замислюються над його юридичною складовою та в першу чергу керуються довірою один до одного.
Проте, як показує судова практика, не всі учасники таких правовідносин є добросовісними, оскільки досить часто не поспішають повернути отримані кошти, а й інколи взагалі ставлять під сумнів факт позичання грошей.
У випадку, якщо оформлення позики не супроводжується укладенням письмового договору, а обмежується розпискою, необхідно врахувати, що такий рівень фіксації домовленостей сторін на практиці породжує багато проблем, а подекуди навіть унеможливлює повернення позикодавцю грошових коштів.
Найголовніше – розписка не є письмовою формою договору позики та не є документом, що його замінює. У випадку відсутності письмового договору позики сторони чітко повинні розуміти та усвідомлювати, що їхні правовідносини не врегульовані належним чином та можуть спричинити ряд спірних ситуацій.
Звертаємо увагу, що обов’язкове нотаріальне посвідчення договору позики законом не вимагається.
З метою запобігання таких негативних ситуацій із повернення власних коштів потрібно врахувати наступні обов’язкові елементи розписки:

  1. Найменування. Законодавством не встановлено обов’язковість вживання саме терміну «Розписка» або «Боргова розписка». По факту це може бути документ з іншим найменуваннями при умові зберігання правової природи договору позики.
  2. Дані про позичальника та позикодавця. Радимо вносити до розписки максимально більше реквізитів сторін із метою уникнення будь-яких неоднозначностей під час встановлення особи позикодавця/позичальника. Щодо фізичних осіб вкрай необхідно вказати не тільки повне ім’я (прізвище, ім’я, по батькові) та місце проживання, а й індивідуальний податковий номер (ідентифікаційний код) та паспортні дані. У випадку, якщо з якихось причин у борговій розписці відсутні дані про позикодавця, то особа, яка має таку боргову розписку, можна вважати позикодавцем при відсутності доказів, що спростовують зміст такої боргової розписки, або є докази неправомірного заволодіння такою розпискою особою, яка нею володіє (рішення правоохоронних органів тощо).
  3. Сума позики та розмір відсотків. У розписці чітко вказується сума позики. У випадку, якщо сума вказується в іноземній валюті, бажано чітко вказати, що розрахунки здійснюються у національній валюті за відповідним курсом, адже відповідно до закону розрахунки на території України здійснюються у національній валюті.

Звертаємо увагу, що за умови відсутності у розписці даних про те, що позика є безвідсотковою, до неї будуть застосовуватись загальні правила, передбачені ст. 1048 Цивільного кодексу України, а саме, позикодавець буде мати право на одержання від позичальника відсотків від суми позики на рівні облікової ставки Національного банку України.
Договір позики може бути безвідсотковим, якщо:
1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує 850 гривень, і не пов’язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками (наприклад, пшениця).
У всіх інших випадках, якщо розписка не містить чіткого посилання не те, що позика є безвідсотковою, позикодавець може нараховувати відсотки.

  1. Умова про повернення коштів. Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов’язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зазначенням обов’язку повернення таких коштів.
  2. Строк повернення коштів. У випадку, якщо сторони у договорі/борговій розписці не зазначили строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги (абзац 2 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
  3. Дата складання розписки, місце складання розписки та підпис позичальника. Дотримання вищевказаних вимог мінімізує ризики та різночитання складеного боргового документа, проте, радимо дотримуватись прямих вимог законодавства та укладати письмові договори позики, які можуть максимально захистити інтереси обох сторін.

Додатково повідомляємо, що при виникненні додаткових запитань та необхідності більш детальних роз’яснень законодавства, Ви маєте можливість зателефонувати за номерами телефонів: (03656) 2-10-08, (098) 815-07-37, (099) 938-25-83 з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 18.00 год, оскільки на період запровадження карантину з метою протидії поширенню коронавірусу COVID-19 в Україні прийом громадян здійснюється в телефонному режимі. Адреса відділу «Дубенське бюро правової допомоги» для листування: м. Дубно, вул. Грушевського, 134, каб. 212, 213, електронна пошта: [email protected].
Також повідомляємо, що Ви маєте можливість отримати правову консультацію, звернувшись до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за безкоштовним телефоном 0 800 213 103, або інформаційно-довідкової системи консультацій за посиланням: https://wiki.legalaid.gov.ua.
Людмила Юхимчук,
головний спеціаліст відділу «Дубенське бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

(173)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дякуємо!

Тепер редактори знають.