Що треба знати про договір довічного утримання (догляду)

Як мешканцям Дубенщини отримати майно взамін на догляд
У багатьох осіб, особливо в людей похилого віку, які звертаються до Дубенського бюро правової допомоги виникають питання щодо укладання договорів довічного утримання (догляду).
Відповідно до положень Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Передаючи у власність майно, відчужувач, насамперед, має за мету отримання матеріального забезпечення, догляду та послуг, яких він потребує. Утримання (догляд) може полягати як у матеріальному (натуральному чи грошовому) забезпеченні, так і наданні догляду. Сторони вправі самостійно визначати в договорі розмір, обсяг та періодичність надання матеріального забезпечення, види і зміст догляду (наприклад, надання житла, придбання продуктів харчування, одягу, побутових товарів, виплати грошових сум, медичне обслуговування тощо).
У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Також до обов’язків набувача належить забезпечення відчужувача житлом.
Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Потрібно враховувати, що договір довічного утримання підлягає державній реєстрації згідно зі ст. 745 ЦК України, а у випадках недодержання встановленої форми укладення такого договору він вважається недійсним. Право власності на майно повинне бути зареєстроване у відповідних державних органах, про що у договорі здійснюється відповідний запис. У випадку недодержання встановленої форми укладення договору довічного утримання (догляду) він вважається нікчемним.
Відповідно до ст. 746 ЦК України, сторонами договору довічного утримання є відчужувач і набувач. Відчужувачем може бути будь-яка фізична особа незалежно від її віку та стану здоров’я. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.
Предметом договору може бути:

  • житловий будинок або його частина;
  • квартира або її частина;
  • інше нерухоме майно (земельна ділянка, садовий будинок, дача, гараж, нежитловий будинок, нежитлове приміщення, виробничий комплекс, рухоме майно, на яке поширюється режим нерухомого майна, тощо);
  • рухоме майно, що має значну цінність. Законодавство не встановлює вартісного вираження значної цінності такого майна або приблизного переліку таких речей. Можна припустити, що таким рухомим майном можуть бути: транспортні засоби, антикварні речі, твори мистецтва, культурні цінності, коштовності, колекції з перелічених предметів, обладнання, паї, цінні папери, нематеріальні активи, у тому числі об’єкти права інтелектуальної власності тощо.

Набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), з дня державної реєстрації права власності, яка здійснюється відразу після вчинення нотаріальної дії, у випадку, якщо предметом договору є майно, право на яке підлягає державній реєстрації (це стосується, наприклад, нерухомого майна). У всіх інших випадках право власності виникає у набувача з моменту нотаріального посвідчення договору.
Відповідно до норм Цивільного кодексу України набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину. На визначене в договорі майно нотаріусом накладається заборона відчуження.
Відповідно до статті 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:

  • на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків незалежно від його вини;
  • на вимогу набувача;
  • у разі смерті відчужувача.

Припинення договору довічного утримання (догляду) у разі смерті відчужувача (або третьої особи) оформлюється нотаріусом, який посвідчив договір довічного утримання (догляду).
У разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

Дану консультацію підготовлено в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я маю право!». Більш детальну інформацію щодо реалізації та захисту своїх прав та законних інтересів у різних сферах життєдіяльності можна дізнатися у відділі «Дубенське бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою вул. Грушевського, 134, каб. 212, 213.

Людмила Юхимчук,

головний спеціаліст відділу «Дубенське бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

 

(101)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дякуємо!

Тепер редактори знають.