Маковія або Медовий Спас – про свято та прикмети

На замітку дубенчанам: чому сьогодні святкуємо Маковія та яке походження свята
Сьогодні, 14 серпня, віряни Рівненщини святкують винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, пам’ять семи мучеників Маккавеїв, що в народі називають Маковія (Маковея).
У грецькому часослові 1897 року так пояснюється походження цього свята: «Внаслідок хвороб, які дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і відведення хвороб. Напередодні, виносячи його з царської скарбниці, покладали на святій трапезі Великої церкви (в честь Святої Софії – Премудрості Божої). З цього дня і далі до Успіння Пресвятої Богородиці, творячи літії по всьому місту, пропонували його потім народу для поклоніння. Це і є Винесення Чесного Хреста».
В нас на Україні це свято з’єдналося зі спогадом Хрещення Русі 1 серпня 988 року. У «Сказанні дієвих чинів святої соборної і апостольської великої церкви Успіння», складеному в 1627 році за наказом Патріарха Московського і всієї Русі Філарета, дається таке пояснення свята 14 серпня: «А на винесення в день Чесного Хреста буває хід заради освячення води і просвічення людського, по всім містам і селам».
Звістка про день Хрещення Русі збереглася в хронографах ХVI століття: «Крестися князь великий Володимир Київський і вся Русь серпня 1».(старий стиль)
як повідомляє протоієрей Миколай Капітула, магістр богослів’я, викладач РДС, за прийнятим нині в Українській Церкві чином мале освячення води 1/14 серпня здійснюється до або після літургії. Разом з освяченням води здійснюється освячення меду ( Перший медовий Спас: «Спас на воді», «Мокрий Спас»). З цього дня починається Успенський піст.
Святі сім мучеників Маккавеї, матір їхня Соломонія і учитель їх Єлеазар
У 166 р. до Р. X. жив в Юдеї такий собі Єлеазар, священик і законовчитель, який вже досяг старості, але вельми благовидний видом, славний своєю мудрістю і благочестям. Його привели до мучителя і стали примушувати їсти свиняче м’ясо, що було суворо заборонено Богом в Старому Завіті. Але Єлеазар погодився краще вмерти славною мученицькою смертю за законом Божий, ніж зберегти через його порушення безчесне і негідне Бога життя. Під час великих мук, коли від ран священик Божий вже наближався до смерті, він, застогнавши, сказав: «Господу, Який усім відає, відомо, що я, маючи можливість позбавитися від смерті, приймаю жорстокі страждання і охоче терплю їх через страх перед Богом ».
Були схоплені і сім учнів святого Єлеазара, брати Маккавеї Авим, Антонін, Гурій, Єлеазар, Євсевон, Алим і Маркелл, і з ними їхня мати Соломонія. Їх привели до беззаконного царя Антіоха і також стали примушувати їсти недозволену їжу. Тоді один з них, відповідаючи за всіх, сказав: «Ми готові краще померти, ніж переступити закони». Цар наказав відрізати йому язика, здерти з тіла шкіру і відсікти руки та ноги на очах в інших братів і матері. Позбавленого всіх членів, але ще дихаючого юнака кинули на величезну розпечену сковороду. Коли помер перший, вивели на наругу другого, і він прийняв муку таким же чином. Вже при останньому подиху він сказав: «Ти, мучитель, позбавляєш нас справжнього життя, але Цар світу воскресить нас, померлих за Його закони, для життя вічного». Коли мучили третього і хотіли йому відрізати язика, він негайно виставив його, безстрашно протягнувши і руки, і мужньо сказав: «Від Бога я отримав їх, і за закони Його не шкодую їх, і від Нього сподіваюся знову отримати їх». Навіть мучителі були здивовані такою мужністю юнака. Потім славну мученицьку кончину прийняли ще троє братів Маккавеїв. Сьомому ж, наймолодшому, мати їх свята Соломонія сказала: «Благаю тебе, дитя моє, подивися на небо і землю і пізнай, що все створив Бог з нічого і що так стався і рід людський. Не бійся цього вбивці, але будь гідним братів твоїх і прийми смерть, щоб я з милості Божої знову придбала тебе з братами твоїми». Після синів померла і мати, радісно дякуючи Богові за те, що вона сама і діти поклали душі за закон Господа Вседержителя.
Щодо прикмет, то наші пращури говорили, що у Спаса всього в запасі: і дощ, і вітер, і різна погода, тобто погоду у цей день передбачити було складно. Якщо все-таки у цей день буде дощ, то мало пожеж буде. З цього дня починаються проводи літа, може бути перший ранній нічний заморозок, початок холодних рос. У перший Спас будь-який бабин гріх проститься. Тим, хто побоюється відьом: в цей день потрібно зібрати насіння дикого маку і обсипати ними будинок – жодна відьма в будинок не проникне. Після 14 серпня вода стає холодною і починає цвісти, тому останній раз купаються у відкритих водоймах на Медовий Спас.

(151)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дякуємо!

Тепер редактори знають.