Як у Дубні освячуватимуть великодні кошики та коли не можна пекти паску
До Великодня, Воскресіння Господнього лишаються лічені дні. Цього року ми святкуватимемо його особливо. До самого свята не менш важливим є страсні четвер і п’ятниця, як бути в ці дні? Як освячувати великодні кошики? На ці запитання відповів благочинний дубенського міського благочиння прот. Василь Лозинський.
– Свято Воскресіння Христове – серцевина віровчення Церкви Христової. Без віри у Воскресіння, як каже апостол Павло, наша віра марна і проповідь наша марна. Ми з особливою радістю і трепетом очікуємо Великодня, готуємось до нього тривалим постом, щоб очистити серця, помисли, думки. Сьогодні ми святкуємо в особливих умовах, випробовуваннях. Напевно, це є часом, коли ми мусимо ретельно задуматись над життям, стосунками з Богом, ставленням до близьких. Мусимо себе обмежити в безпосередньому спілкуванні одне з одним і в молитві в храмі. Це, напевно, найбільше випробовування для кожного з нас. Разом з тим це  вияв нашої любові та смирення.
Ми можемо долучитись до святкування Великодня за допомогою сучасних технологій, використовуючи засоби для того, щоб перенести себе в храми, перебуваючи в домівках. Але важливо, щоб ми не піклувалися про те посвятять нам поживу, чи не посвятять, а щоб цей час, пасхальну ніч, ми провели в молитві. Щоб ми в молитві зібрались вдома, біля екранів телевізора, комп’ютера й біля ікон. Богослужіння в наших храмах будуть відбуватися за участю духовенства та обмеженої кількості людей. Предстоятель нашої церкви закликав вірних залишитися дома. Хто ж відважиться прийти, може бути присутній лише при суворому  дотриманні дистанції, при застосуванні засобів захисту, біля храмів. Звичайно, без масового скупчення. Освячення пасхальних принесень буде звершуватись відповідно до розпорядження Священного синоду протягом суботи, чи як регламентують настоятелі в певні години. Один член родини може принести поживу, щоб священник її освятив. Коли людина не може прийти до храму вона може зробити це самостійно, перебуваючи в молитві біля екранів телевізорів чи ґаджетів. І після прочитання молитви священником чи єпископом освятити поживу свяченою водою.
Седмиця або страсний тиждень
– Ці дні, страсний тиждень, є святими днями. Днями, коли ми мусимо себе поводити по-іншому. У ці дні згадуються страсті Христові, зрада Іуди, встановлення таїнства Євхаристії. Саме в четвер ввечері в храмах служиться утреня страстей Господніх, де читається 12 страсних Євангелій, котрі розповідають про найжахливішу подію людства – коли людина постала проти Бога і розп’яла нашого Спасителя. Ми повинні пережити разом із Христом ті миті, щоб збагнути ці події та оцінити. Тому що ми нашими гріхами, нашим життям розпинаємо Спасителя.
Найголовніше в четвер знайти час і можливість прочитати Євангеліє про страсті Господні. Якщо немає можливості подивитись службу через телебачення та інтернет, було б добре прочитати бодай одного євангеліста, який пише про страсті. При слуханні буде доречно запалити свічку і лишити для себе.
Страсна п’ятниця – найсуворіший день у році для християнина, коли ми себе обмежуємо, коли переносимось на Голгофу. У Церкві буде звершуватись Погребіння, винесення плащаниці, покладення Ісуса Христа до символічного гробу. В кожному храмі буде винесена плащаниця та охочі зможуть прийти, помолитись.
Велика субота – день, коли ми перебуваємо у передчутті Великодня, коли згадуємо зішестя Хреста до пекла і визволення праведників старозавітних з полону смерті, з полону гріха.
Як все-таки освячувати кошики?
– Кожен священник краще знає свою паству, знає як краще буде для неї. Кожна парафія, кожна громада по-своєму організовує посвячення пасхальних приношень. Церква пропонує низку пропозицій для того, щоб людина скористалась. Це і освячення в суботу, і освячення в неділю після звершення пасхального богослужіння, і освячення у власній домівці. Найголовніше, щоб людина для себе визначилась і попіклувалась про своїх близьких.
Церковні канони щодо випікання паски
– Питання відноситься більше до народних традицій, ніж до церковних канонів. Тому що наша Пасха – Ісус Христос. Оскільки в нас це багатовікова традиція, кожна господиня знає звичаї, традиції. А слідувати треба здоровому глузду і щоб випікання пасок не заважало брати участь у богослужінні. Найголовніше, це робити з любов’ю.

(2095)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію