Як атовці та члени сімей загиблих героїв Дубенщини мандрували Закарпаттям (фото)
Учасники антитерористичної операції, а нині операції об’єднаних сил – сучасні герої, захисники держави та суверенітету України, які віддають їй найцінніше – своє здоров’я, а то й життя. Чимало з них у людській пам’яті, але не завжди у пам’яті рідні, близькі, що пережили втрату. Аби люди не лишались єдині з своїми проблемами, змогли відволіктись від буденності членам сімей загиблих Дубенщини організували поїздку на Закарпаття. З ними ж поїхали атовці, так як не всім рідним через особисті чи то сімейні клопоти вдалось помандрувати. Всього вирушили у подорож 17 чоловік. Більше про поїздку журналістам Інформаційного порталу м. Дубно розповіла волонтер, організатор Тетяна Філімоненко:
«У п’ятницю, 29 червня, ми відправились у мандрівку і вже в суботу рано-вранці прибули на водоспад Шипіт. Там же і снідали. Після сніданку ми всі, попри страх, поїхали на канатну дорогу. На висоті нам здавалось, що ми на хмарах. Гірська димка заполонила все навкруги, на відстані метра ми вже не бачили один одного. Щоб зігрітись від гірської прохолоди ми частувались закарпатською медовухою, варенухою, чаєм, кавою. На горі ще й збирали чорниці. Тоді ми поїхали на славнозвісне озеро Синевир, де було дуже багато людей».

Аби учасники поїздки змогли більше вдихнути гірського повітря, насолодитись краєвидами ночувати вирішили під відкритим небом. На ночівлю влаштуватись у наметах на полонині між Синевиром та Міжгір’ям.

«Того дня, де б ми не ходили, ніде не зустрічали західняків, а коли приїхали на поляну, то познайомились із двома сім’ями з Луцька. На місці локації ми розбили наметове містечко, встановили під виконання Гімну український прапор і вийшло у нас все дуже організовано. Кожен, як мурашка, виконував якусь роботу – дівчата накривали на стіл, хлопці розставляли намети, носили дрова, рубали тощо. А вечеряли ми, смажили шашлики, варили кашу, кавували і чаювали при свічках, так як світла там не було, таким чином вийшла ще й романтична вечеря. Біля табору з однієї сторони була висока гора, а з іншої чисте джерело, природа радувала око. Шкодую тільки, що не взяла м’яч. А ще, так як ми були біля дороги, то всі, хто їхали сигналили нам, коли бачили прапор. Якщо ще на озері був дощ, то на поляні його не було і, попри побоювання, ніч видалась теплою. Цілу ніч у нас горіла ватра. Вранці поснідавши знову ж під звучання Гімну зняли прапор, на якому кожен поставив підпис. Курсуючи через Велятино поїхали ми на термальні води в Косино, враження від яких лишились незабутні – 7 басейнів, різні сауни – римська, крижана, хамам, трав’яна та інші. Було дуже цікаво, коли пішов дощ, а ми сиділи у воді – на голову капає, а тілу тепло».


Останнім пунктом мандрівки дубенчан стали дегустація вин та купівля сувенірів. Повернулись учасники поїздки додому в ніч з суботи на неділю.

Що ж стосується фінансової сторони відпочинку сімей загиблих та учасників АТО, які ніби поріднились за той час, то автобус надав місцевий перевізник Дмитро Сматієвич. Витрати на його оплату, пальне завдяки спілкуванню голови Дубенської адміністрації Юрія Парфенюка взяли на себе компанії Михайла Корилкевича та «Вітагро». Також Віктор та Тетяна Філімоненки спілкувались з адміністрацією пунктів мандрівки, яка йшла на зустріч і незважаючи на те, що ніде не було передбачено пільг таким категоріям, окрім учасників АТО, дозволила членам сімей загиблих відвідати канатну дорогу, Синевир, термальні басейни безкоштовно. Також фінансово, продуктами харчування допомогли Володимир Масюк, В. Кирилюк, Олександр Приболотний, Леонід Дудко. Організатори поїздки висловлюють свою вдячність всім, хто долучився до доброї справи.

(652)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію