Антитютюнова політика ЄС: яких акцизів чекати Україні

Одним із наслідків підписання Угоди про асоціацію з ЄС стало поступове підвищення акцизних ставок на тютюнові вироби, які в ЄС у кілька разів вищі, ніж в Україні.

Що це означає? Це питання вже викликало експертну дискусію. Доводилося читати, що збільшення тютюнових акцизів в Україні до рівня норм ЄС призведе лише до збільшення контрабанди та контрафактної продукції, але не вплине на звички українців палити.

Що ж насправді означає ця норма Угоди про асоціацію?

Насамперед процитуємо саму Угоду. Її стаття 352 передбачає «поступове наближення акцизних ставок на тютюнові вироби, наскільки це можливо, беручи до уваги обмеження регіонального контексту, в тому числі шляхом діалогу на регіональному рівні та відповідно до Рамкової конвенції ВООЗ про контроль над тютюном 2003 року».

В свою чергу стаття 6 Рамкової конвенції визнає, що цінові й податкові заходи є ефективним і важливим засобом скорочення споживання тютюну різними групами населення, особливо молоддю, а також визначає, що країни мають здійснювати податкову політику і, в разі доцільності, цінову політику стосовно тютюнових виробів, для того щоб сприяти досягненню цілей у галузі охорони здоров’я, спрямованих на скорочення споживання тютюну.

Отже, основною метою податкової політики ЄС стосовно тютюнових виробів є скорочення їх споживання. На додаток така податкова політика має сприяти зростанню надходжень до державного бюджету та скороченню нелегального обігу сигарет між країнами.

За даними Єврокомісії, завдяки зростанню акцизів та інших заходів контролю над тютюном в 27 країнах ЄС загалом продаж сигарет та тютюну для самокруток (із розрахунку 0,75 грам тютюну = 1 сигарета) у 2002-2014 роках скоротився з 893 млрд сигарет до 606 млрд сигарет. Простіше кажучи – за останні 13 років споживання тютюну в ЄС скоротилося майже на третину.

Одночасно сумарні доходи від оподаткування тютюнових виробів у цих 27 країнах зросли з 60 млрд до 82,5 млрд євро, або на 38%. Зростання доходів від оподаткування тютюнових виробів при скороченні їх продажу відбулося завдяки збільшенню середньої ставки акцизу у 2002-2014 роках з 72 євро до 134 євро на 1000 сигарет, або на 85%.

Варто підкреслити: зменшення продажів відбулося завдяки саме скороченню споживання тютюнових виробів, а не через зростання обсягів їх нелегального споживання.

У звіті SUN Report, підготовленому європейською агенцією KPMG на замовлення чотирьох найбільших тютюнових корпорацій, показано, що у 2007-2014 роках оподатковане внутрішнє споживання сигарет у 27 країнах ЄС скоротилося з 629 млрд до 453 млрд, або на 28% за сім років, тоді як обсяги неоподаткованого споживання залишалися стабільними – близько 90 млрд на рік.

Звісно, що «нові європейці» – країни, які приєдналися до ЄС в 2004 та 2007 роках (Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина, Словенія, Латвія, Литва, Естонія, Румунія та Болгарія), – змушені були швидко підвищувати ставки тютюнових акцизів. Темпи зростання акцизного навантаження у нових країнах ЄС були різними, в деякі роки – досить високими. Наприклад, в Латвії в 2006-2009 роках воно зросло з 16 до 68 євро, або в чотири рази за три роки. В Румунії в 2004-2007 роках (перед вступом до ЄС) воно зросло з 14 до 39 євро, або в 2,8 рази.

Якими були наслідки цих кроків?

У 10 нових країнах ЄС надходження до бюджету від тютюнових акцизів за 11 років зросли у 3,4 рази – з 3,7 млрд євро у 2001 році до 12,5 млрд євро у 2012 році.

За даними згаданого вище звіту KPMG, у 2007-2014 роках споживання сигарет (легальних та нелегальних разом) у цих 10 країнах зменшилося з 179 млрд до 111 млрд, або на 38% за сім років, тоді як обсяги нелегального ввозу і вивозу сигарет в ці роки залишалися досить стабільними (Рис. 3).

Опоненти підвищення акцизів зазвичай оперують цифрами частки контрабанди в загальному споживанні, але ця частка зростає через зменшення обсягів легального споживання сигарет, а не через зростання обсягів контрабанди. Позитивний ефект від збільшення тютюнових акцизів можна побачити на наступному прикладі.

Директива 2011/64/ЄС надає Болгарії, Естонії, Литві, Латвії, Польщі, Греції, Угорщині та Румунії перехідний період до 31.12.2017 року, щоб досягти рівня 90 євро на 1000 сигарет (в усіх інших країнах ЄС цей рівень запроваджено з 1.01.2014 року).

Проте станом на 2015 рік лише в Болгарії, Чехії та Литві рівень акцизного навантаження не перевищував 90 євро.

Аналогічним чином, Латвія та Естонія мали право не підвищувати акциз до рівня 64 євро на 1000 сигарет до 31.12.2009 року, але вже в 2009 році вони перевищили цей рівень.

Країни ЄС не затягують підвищення ставок акцизу до останнього, а завчасно підвищують їх, бо це вигідно для громадського здоров’я та державного бюджету.

Отже, проводячи подібну політику, Україні варто спиратися на досвід нових країн ЄС – він показує значні переваги такого швидкого зростання акцизів.

Досвід «нових європейців» спростовує численні міфи, які зараз циркулюють в Україні, щодо негативних наслідків такого кроку. При цьому варто пам’ятати – щоб наздогнати європейські стандарти, таке підвищення в Україні має бути досить стрімким, до 30% на рік протягом кількох років поспіль.

За матеріалами: Європейська правда

(15)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію