Бездіяльність чиновників довела річку Іква до екологічної катастрофи
«Ще назва є, а річки вже нема…» – написала у одному із свої віршів відома українська поетеса Ліна Костенко. Більш влучно охарактеризувати процес, який відбувається з річкою Іквою – неможливо.
Чергова хвиля обговорення теми забруднення річки Іква на Фейсбук спонукала спільноту до самостійного пошуку істини. Заговорили і про Кременець, де очисні – наче фантом: вони ніби в тому краї є, але побутує думка, що всі каналізаційні стоки з Кременця вливаються без будь-якої очистки прямісінько в річку. Врешті дубенчанам з млинівчанами в тому купатися (якщо ще є сміливці). Та й ще й на передодні Великодніх свят в крайньому перед Кременеччиною селі Сапанівчик (Смизька ОТГ) били на сполох, бо скиди з тих очисних перетворили поверхню річки Іква в межах населеного пункту на суцільний пласт з фекалій. Тож вирішили дослідити проблемні місця по руслу річки, починаючи від Кременецьких очисних.
1 червня зранку в напряму Кременця вирушили троє журналістів дубенських видань та активісти. Запросили на екскурсію руслом річки і міського голову Василя Антонюка. На шляху, як попередньо домовлялися, зустрілися з головою Смизької ОТГ Миколою Пахолюком та представниками місцевої громади.
Дісталися до кременецьких очисних споруд у передобідню пору. На будівлі була вже заржавіла таблиця з надписом: «Реконструкція міських очисних споруд стічних вод м. Кременець Тернопільської області ІІІ категорії складності. Дозвіл на виконання робіт №266 від 15.09 2007 року. Зареєстроване інспекцією ДАБУ у Тернопільській області. Будівництво розпочато в 2007 році…» !!! А зустрів нас єдиний на території працівник – охоронець. Ми розповіли, хто ми й звідкіля і поцікавилися: на якому етапі реконструкція, на що у відповідь почули неохоче: «На початковому». Охоронець відмовився пропускати нас на територію і сказав, що покличе директора, в якого вже розпочалася обідня перерва.

Директора ми зачекалися. Тож вирішили пошпигувати та обійшли територію. Довкола тихо та спокійно, як у зоні відчуження. Пробравшись крізь хащі борщівника, зашкарублу каналізаційну багнюку, таки розгледіли та сфотографували все те видовище: на очисних не те що реконструкції ніхто не починав, а й кущами все вже поросло і лишень в двох резервуарах напіврозвалених споруд щось белькотіло, що візуально нагадувало процес відфільтрування густих мас (в одному резервуарі) від синюшно-сивої суспензії, на поверхні якої плавало лайно. Про аромати – краще змовчати. Бо ж пахло – зле, що викликало блювотні рефлекси. А обабіч всіх тих резервуарів було щось схоже на насосну станцію проведену до колодязя, довкола якого розповзлося озеро зашкарублої каналізаційної гущі. Видовище настільки вразило, що й слів було складно підібрати.
Після оглядин ми зонову згуртувалися біля входу до очисних. Проте під’їхав автомобіль, з якого, замість обіцяного керівника, до нас вийшли працівники державної охоронної служби. Словом, там нас були «раді» бачити… На тому й розпрощалися.

Далі смижанин Олександр, який вже не раз досліджував цю територію, вказав нам напрям до крайнього на Кременеччині села, що межує з Дубенщиною. Від очисних до Сапанова – кілька кілометрів. На краю села – місток через якусь смердючу широку канаву, на дні якої вились зміями нарості на дні Ікви, згустки схожі на розбухлий желатин.

Вище по течії – поворот, на берегах якого поналіпали товщі всілякого непотребу зеленкувато-коричневого кольору.
Перейшовши через міст та поле метрів сто помітили меліоративний канал, яким з Кременецьких очисних споруд у річку Іква стікала бура багнюка в перемішку з сивувато-синюшною суспензією.

До місця впаду каналу в Ікву, вода в річці – прозора, чистенька. А за декілька метрів, перед поворотом русла, в місці де скидається гидка маса з меліоративного каналу, ніби інша річка починається… вода перетворюється на каламуть, а по берегах – фекалії та ще не знати що.

87-річний місцевий мешканець Микола Молінський, який той нестерпний сморід і екологічну катастрофу відчуває і спостерігає вже десять років розповідає, дізнавшись що ми з Дубна:
«Я чув, що від води у цій річці на Рівненщині мутанти родяться. Колись річка тут була дуже гарною. А тепер люди бояться близько підходити, а в найближчих хатах вже й в живих нікого не має».

Особливо зрання дуже брудний густий непотріб стікає тією канавою в Ікву, в кожну пору дня – рідина різного кольору буває. Як з Білокриницького молокозаводу скинуть, то сиве таке тече, а в інший час – синюшне.
Далі селищний голова Смизької ОТГ Микола Пахолюк по приїзду до села Сапанівчик, що вже на Дубенщині (сусіднє з Сапанівом) розповів, що з проблемою не раз звертався до влади району, адміністрації. А перед Великоднем, то й взагалі на поверхні річки перед шлюзами, що під мостом в селі, зібралися тонни жахливої маси схожої на суміш фекалій ще з якимись желатинними згустками. Від води йшов нестерпний сморід.

«Я звернувся до народного депутата Олександра Дехтярчука, який викликав у наше село екологічну комісію з Києва. Але невідомі вночі збили ключ і зірвали шлюзи. Після того вода вся зійшла, аж зміліло в річці та прилеглих водоймах. Разом з водою зійшла і вся бридка маса. Тож коли комісія приїхала, то вже не було на що дивитися – повідомив голова. – Корови відмовляються пити воду з меліоративних каналів, прилеглих річки».
Тоді ж, перед Великоднем, коли спостерігалося забруднення води з річки були взяті проби води. Лабораторні дослідження показали, що рівень збудників кишкової палички у воді перевищував норму втричі, рівень кисню мав критичні показники, значно нижчі норми.
Що знає і думає про цю проблему міський голова Кременця Олексій Ковальчук (посаду голови обіймає вже не одну каденцію) – ми запитали в телефонній розмові. Посадовець не дуже охоче розповідав про нинішній стан справ на тамтешніх очисних спорудах і охарактеризував це коротко:
– Ситуація важка. Проблема є вже не один рік. Найбільш агресивно забруднює річку молокозавод. Тож на останньому засіданні сесії ми прийняли рішення виділити землю під будівництво додаткових очисних для цього підприємства. Окрім всього, сьогодні активно працюємо над питанням залучення фінансування для реконструкції очисних з застосуванням новітніх технологій. Написали партнерський грантовий проект спільно з польським містом, кошторисною вартістю в 1 млн. євро. Перший етап грантового конкурсу ми виграли. Тож сподіваємося на успіх у вирішенні питання фінансування будівництва сучасних очисних споруд у Кременці – зазначив Олексій Андрійович.
Втім про причини катастрофи з очисними та відсутності активних дій з боку влади в напрямі вирішення гострого екологічного питання протягом багатьох років поспіль – так і не почули.

Та не одні ми тими днями займалися дослідженнями «вразливих» місць для річки. 3 червня під водою, де виходить труба з дубенських очисних споруд побували місцеві активісти Сергій Раковський та Віктор Бовчалюк. Вони зняли все на відео спеціальною камерою. Враження хлопців про побачене – невтішні.
Активісти прокоментували:
– До місця, де труба з дубенських очисних впадає в річку, вода хоч і каламутна, але все ж візуально чиста. Де мілина, видно дно, рослинність. А далі, після скиду з дубенських очисних – нестерпний сморід від води і повний жах під водою. З труби витікає якась така сива консистенція, смердюча рідина, а на дні – товстезний шар мулу.
Щоб підсумувати побачене та поговорити про перспективи звернулися за коментарем до міського голови Дубна Василя Антонюка.
– Ситуація в Кременці – жахлива. Для річки – це катастрофа, жах для міста Дубна, для Дубенщини. Вже днями я особисто буду вести перемовини з мером Кременця. Але і в нас в місті є проблеми з очисними: вони працюють лише на 70-75%. 25% відсотків стоків після переробки на очисних ще потребують фізико-хімічної обробки. Ситуація зумовлена в першу чергу тим, що наші очисні не розраховані на ту кількість каналізаційних стоків , які вони сьогодні приймають за добу. Потужності дубенських очисних споруд розраховані на очищення 4.2 кубометрів каналізаційних стоків в добу, а фактично приймають 7-8 кубометрів стоків. Окрім всього, технології – застарілі, не розраховані на миючі засоби, які містять фосфати і сьогодні активно використовуються в побуті, на таких підприємствах як «Зевс», «Укрмолпродукт», «Овоче-сушильний завод». Все це «лягає на плечі» наших очисних, з чим вони не можуть справитися – розповідає міський голова та додає: – Вже сьогодні на стадії розробки проектно-кошторисна документація реконструкції дубенських очисних споруд вартістю у 885 тисяч гривень. Кошторисна вартість реконструкції – в межах 75-95 млн. грн. Ціна залежатиме від того, який тип очистки застосовуватиметься.
Василь Антонюк пообіцяв, що на дубенських очисних будуть запроваджені європейські технології, а також вирішуватиметься ряд нагальних питань. Зокрема, треба завершити реконструкцію колектора на вулиці Словацького та Грушевського (мікрорайон школи №6), реконструкцію колектора від вулиць Словацького, Грушевського і аж до мікрорайону «Цукровий завод», зробити напорний колектор від «Цукрового заводу» в існуючий колектор, який розташований на вулицях Грушевського і Словацького. Треба каналізувати центр міста, вулиці Шевченка, Пекарську, Добролюбова, Свободи і тим самим зняти цю проблему. Але це ми можемо робити тільки тоді, коли ми будемо спроможні завершити проект реконструкції з прийомкою каналізаційних стоків загальною кількістю, необхідною для міста, біля восьми метрів кубічних в добу.

(213)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію