Прикута до ліжка молода дівчина мріє про дитину

Дубенчанка потребує допомоги, щоб швидше стати на ноги та повернутись до активного життя
Минуло більше 2 років, як невідома хвороба паралізувала молоду дубенчанку Катерину Свириду. У свої 22 дівчина стала відчувати оніміння пальців рук, підкошення ніг, пізніше почала падати на вулиці. Хвороба взяла своє, коли Катя перехворіла грипом. Їй стало важко рухатись і в лікарні вона уже була на милицях. Сьогодні дубенчанка не рухається, прикута до ліжка, їй важко говорити, із робочих лишень один палець.
У березні 2016 року рівненські медики встановили діагноз Синдром Гієна- Барре (наслідки полінейропатії), тетропарез, який протягом року лікували та виконували вказівки лікаря. Тричі дівчині робили плазмафорез, та особливих результатів очищення крові не дало. Ескулап вказала на необхідність масажів і реабілітації. Після тривалих пошуків рідні дубенчанки зупинили свій вибір на Модричах, де готові були взяти Катю на денний стаціонар. Вартість реабілітації там вартувала більше 100 тисяч гривень. Аби якось зекономити вирішили відмовитись від медичного харчування для мами дівчини, але все ж більше 83 тисяч в місяць були не підйомними для сім’ї, а тому попросили про допомогу небайдужих. Одна відома дубенчанка готова була оплатити місячну реабілітацію і навіть передала близько 1000 доларів. Катя ж тим часом цікавилась інформацією про хворобу і в Інтернеті знайшла інформацію про необхідність капання препарату «Біовен». Що й підтвердив інший лікар Рівненської обласної лікарні. Мова уже про реабілітацію не йшла, необхідне було лікування. Рідні почали збирати кошти на «Біовен», вартість однієї баночки якого зі знижкою коштувала 2900 гривень. Таких баночок треба було у місяць 50, а вливань препарату – 6. Тобто за півроку стан дівчини мав би покращитись.
«Капання не вилікувало б Катю, але покращило б її стан, бо в неї м’язи майже атрофовані зараз. Ноги, наприклад, просто задубіли. Вона сама не може підняти їх і навіть як мама допомагає, то не пускає сухожилля. Ми черевички їй робили, що реабілітолог рекомендував. Медик зробив спеціальний зліпок, щоб розтягувати сухожилля і з часом його треба було б міняти, але Каті воно не пішло, її було дуже боляче» – розповідає сестра Наталя Хмеленко.

Паралельно робили масаж. А влітку 2017 хворій прокапали перший курс Біовену в Рівному, попри те, що завідуючий неврологічного відділення не охоче сприймав таку ідею. Саме ж вливання обійшлось для сім’ї в межах 100 тисяч гривень. Через 10 днів-два тижні Катя змогла поворушити пальцями. Восени дівчині вдома прокапали півкурсу, так як грошей не вистачило на весь. Робити перерву у вливанні не можна було, оскільки це лише б погіршило стан дівчини.
«Спершу були зрушення, Катя змогла ворушити пальцями правої руки. Та за майже рік паузи здоров’я погіршилось ще більше, аніж було до капання. Лікар казав, що якщо капатись, то все починати з початку. Але ми вирішили шукати клініку за кордоном. Протягом півроку шукали медзаклад, щоб лікувати Синдром Гієна-Барре. Сама я не змогла знайти клініку, а подруга сім’ї, яка теж була паралізована, прийняла це все близько до серця і вирішила допомогти інформаційно. Вона знайшла три клініки в Ізраїлі, Німеччині та Стамбулі (Туреччина). Ми їм висилали епікризи, але це же не те, що по телефону, що все відразу. Документи мали бути англійською мовою, дівчина з Бродів за свої кошти їх переклала, але це забрало чимало часу. Після розгляду епікризів попросили відео зняти як Катя ворушить руками і що вона може сама зробити. Ще довелось анкету заповняти з детальнішою інформацією. Після чого у Туреччині та Німеччині сказали, що це не Синдром Гієна-Барре точно. Але сказати, що це – вони не готові, так як потрібна діагностика на місці. Врешті ми зупинились на клініці у Стамбулі. Два тести там вартують 1725 доларів, а вся необхідна діагностика може сягнути від 3 до 10 тисяч американських доларів. Також треба винаймати літак, платити за дорогу, проживання» – продовжує розповідати Наталя.

Молодій дубенчанці не раз допомагали небайдужі, адже Катерининої пенсії та зарплати мами не завжди вистачає навіть на місяць. Дівчині треба купити підтримуючі чи знеболюючі медикаменти та пелюшки, бувають і непередбачувані ситуації. Хоча завдяки підтримці у скарбничці рідних є майже 6 тисяч доларів. Частина з них зібрана на благодійних заходах, частина перерахована на картки та кинута небайдужими у скриньки. Щодо останніх, то бувало й таке, що бокс вкрали разом з коштами, або ж там з’являлись сувенірні долари. Попри такі випадки, сім’я Каті не здається, аби поставити дівчину на ноги, яка має мрію, коли видужає.
«Ми дякуємо людям за допомогу, дякуємо за підтримку і за те, що не полишаєте Катю. Сестра дуже тішиться, коли до нас приходять відвідувачі. У нас є подруга, яка народила дев’ять місяців назад і взяла її за хресну маму, то вона дуже радіє, як бачить хрещеницю. А тижнів три тому вона мені сказала: «Якщо я буду знати, що стану на ноги, зможу забезпечити себе і дитину, я хочу вдочерити дівчинку» – поділилась думками сестра Каті.
Допомогти молодій дубенчанці можете й Ви, перерахувавши кошти за реквізитами:
5168 7573 4402 9428
Рахунок на ім’я сестри
Хмеленко Наталія Вікторівна
Контактні особи: мама Свирида Марина
0993416915
Сестра Хмеленко Наталія 0665497061
Перекази ззакордону через Money Gram
Або Western Union на Ім’я сестри Natalia Khmelenko
Один в полі не воїн, а спільно можна досягнути мети та поставити Катю на ноги.

(425)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Вас також можуть зацікавити...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дякуємо!

Тепер редактори знають.