Дубно ледь не лишилось єдиної зони активного відпочинку та екстриму

Мотузковий парк лишився в Дубні, але благодійної допомоги від іноземців місто не отримуватиме
Майже 3 роки тому у Дубні з’явилось місце для активного відпочинку як дітей, так і дорослих. На території зони відпочинку «Острівок» облаштували мотузковий парк, який схожий на парки багатьох українських міст. На деревах розмістили дерев’яні майданчики, пов’язали металеві троси з шинами, пеньками тощо, встановили технічне обладнання та страховку. «Тарзанку», вартістю в межах 8 тисяч євро, дубенчанам презентували благодійники з норвезької організації «Клуб лева» (Lions Club Skodje). А обслуговувати її мало б ТОВ мотузковий парк «Острів», засновниками якого були Галина Ковальчук, Ігор Парчевський і Володимир Котисько. Та минув час, щось пішло не так і мотузковий парк перестав функціонувати в Дубні. Восени минулого року навіть була спроба обікрасти парк – один з атракціонів, а саме спуск через річку, вандали зруйнували. Ну й звичайно нефункціонування парку не сподобалось іноземцям-благодійникам з м. Скодьє. Закордонні благодійники, дарувавши “тарзанку”, мали добрі наміри, хотіли аби молодь та діти мали чим зайнятись і де проводити своє дозвілля. До слова, норвежці за 9 років допомогли не одній дубенській організації, зокрема станції юних техніків, хоспісу, медколеджу, будинку для громадян похилого віку, Будинку дітей та молоді, сім’ям у важких сімейних обставинах на суму близько 35 тисяч в іноземній валюті.
Після дій активних дубенчан у вересні 2017 року у міській раді зібрали зустріч. На ній представники норвезького благодійного фонду пропонували передати мотузковий парк на баланс міста. З чим була згідна Галина Ковальчук, а от Ігор Парчевський, як один із засновників ТОВ «Острів» та директор ТОВ «Альма профі», що встановлювало цей парк, відмовився. Він заявив, що згідний компенсувати іноземній благодійній організації всі витрати та взяти цей парк собі й обслуговувати його. З цією ідею не погодились норвежці, адже встановлювали його з благодійною метою, задля відпочинку молодих людей, причому за низьку плату. Аби розставити всі крапки над і або ж забрати мотузковий парк в інше місто доброчинці наприкінці лютого приїхали в Дубно.

Представники «Клубу Лева» Харольд Вагене, Тор Олє Вагене та український перекладач Олена Гуда спільно з молодіжним комітетом зустрілись 27 лютого з міським головою та Ігорем Парчевським. Пан Харольд розповів, що іноземці незадоволені співпрацею міської влади та засновників товариства. Адже 3 роки назад вони подарували парк місту, а 2 роки чекали і не отримали жодної відповіді. А тому благодійникам легше забрати «тарзанку» в інше місто. Але міський голова запевнив, що Дубно готове взяти парк на баланс, аби він функціонував, але щоб сторони домовились між собою, щоб потім не було майнових претензій до органу самоврядування. Також Василь Антонюк погодився підписати документи, але якщо будуть акти приймання-передачі, і передати для обслуговування тій організації, яку назве пан Харольд, за умови, що вона забезпечить безпеку. Так би мовити, щоб потім не звинувачували міську раду, якщо у мотузковому парку трапиться якесь нещастя. Та було не зрозуміло, хто має передавати парк.

Голова організації козаків «Дубенська січ» Сергій Яковчук передав документ про вихід Галини Ковальчук з товариства, так як остання поїхала за кордон. Інший співзасновник товариства «Острів» Ігор Парчевський заявив, що готовий передати майно, мовляв, воно й так було 2 роки у Дубні і ним опікувались дубенські люди, а він відношення не мав. Хіба що працівники підприємця приїжджали час від часу, контролювали, але жодних фінансових питань не вирішували. Також п. Ігор сказав, що не отримав нічого від «тарзанки», все робили по собівартості, а то й дешевше. Чоловік також обмовився, що готовий передати майно, але не безпеку (по суті теж обслуговування). Та з цим категорично не погоджувались норвежці. Адже благодійники хочуть, щоб на мотузковому парку не заробляли, а за символічну плату діти, молодь могла активно проводити час. Доброчинці не хотіли мати справи з людиною, з якою у них виникли суперечності та непорозуміння. Іноземці вважають, що краще буде, якщо «тарзанку» обслуговуватимуть місцеві жителі. Юридично та документально вирішити долю парку запланували ще на одній зустрічі 1 березня.

На останній було більше працівників міської ради, громадськості, ЗМІ. Було й більше запитань і полеміки. Вину щодо зволікання з передачею мотузкового парку перекладали на відсутню Галину Ковальчук. Ігор Парчевський стверджував, що співзасновники 2 роки тому передали майно дубенчанці, яка й була головою товариства, а тому вона за все відповідає. Зрозуміти цього не могли іноземці-благодійники, оскільки вони купляли обладнання, спорядження «тарзанки». Вони витратили кошти благодійної організації, а тому як таке може бути, що це майно у власності ТОВ «Острів»? Ці всі передачі майна робились без їхнього відома. Норвежці спочатку не мали повної суми на придбання парку, з чим допоміг Ігор Парчевський. Та з часом останньому кошти повернули. Що він підтвердив на зустрічі, сказавши, що жодних претензій до іноземців немає.

Коли ж працівники міської ради поцікавились сертифікатами на обладнання, п. Ігор запевнив, що вони є і він їх передасть. Підприємець того дня мав би поїхати з заступником міського голови Русланом Мосійчуком і віддати документи.
Думки щодо правильності дій, варіантів вирішення проблеми лунали різні. Спробував допомогти і присутній депутат Юрій Момотюк, сказавши, що благодійники мали б заключити грандову угоду. Але про яку угоду може йти мова, коли люди з доброю метою пожертвували зароблені тисячі євро і придбали цікавий подарунок? Чи створювали угоду, коли благодійники встановлювали у Дубні пам’ятник Борцям за волю і незалежність України? Звичайно, що потім приймали на баланс міста, але перед цим угоду складали? Та в принципі це питання риторичне і мотузкового парку не стосується.
Зрештою учасники зустрічі дійшли згоди. І вже пізніше 1 березня Харольд Вагене та Василь Антонюк підписали акт приймання-передачі. Таким чином мотузковий парк перейшов у власність громади. Хоча лишається відкритим питання хто ж його буде обслуговувати.
«Було багато шуму та обговорень від різних сторін, та я не бачу необхідності в цьому. Вони мали б запрошувати нас, сказати, будь ласка, приходьте до нас, а ми все організуємо. Ми витратили 3 роки. Це дуже тяжко. І я впевнений, що по цій причині «Клуб Лева» більше не допомагатиме Дубну. Набагато легше допомагати сім’ям, що потребують цього, реалізовувати маленькі проекти без великих проблем. Ми лише просили дивитись за мотузковим парком, а не підписувати якісь угоди чи щось передавати» – підсумував зустріч пан Харольд.
Звичайно добре, що ця плачевна ситуація закінчилась «хепіендом». Але як прикро, що через такі нюанси псується репутація міста в очах іноземних інвесторів. Адже не норвежці і не будь-які інші благодійники, що реалізовують соціальний проект або ж допомагають з його втіленням власними коштами, мають з’ясовувати бюрократичні моменти. А тепер головне, щоб у міській раді знайшли все ж таки достойну команду, яка візьме мотузковий парк під свою опіку та не наживатиметься на цьому, а лише зароблятиме на обслуговування, тим самим надаючи доступ для різних груп населення, навіть для малозабезпечених.

(417)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дякуємо!

Тепер редактори знають.