Від осколкового поранення голови – загинув Герой Микола Савчук
«Сумні новини не обирають вдалого часу. Та й хіба є для них такий момент? На жаль, останнім часом такі сумні новини нерідко приходять у рівненські родини… Нехай Бог дасть сили перенести біль втрати…
«Я буду військовим, буду захищати нашу країну і її людей,» – сказав випускник кулінарного училища Микола Савчук старшому братові. Олександр, який змалечку дбав про нього, поки батьки працювали, зрозумів, що так воно й буде…
Микола Савчук народився у Смизі на Дубенщині. Після училища, де опанував фах кухаря, пішов в армію на строкову службу.
«Велика частина служби проходила на кухні, він готував їжу, працював за фахом. Але Микола завжди хотів бути справжнім військовим. Тому пішов вчитися далі, закінчив НУВГП, а потім і Одеський інститут сухопутних військ, вперто і наполегливо рухався до своєї мети,» – пригадує Олександр.
Захищати рідну землю Миколі Савчуку довелося не на словах. Із 2016 року він ніс службу у розвідбаті в зоні АТО.
«Це така служба, де ризик і небезпека стоять перші. Але брат ніколи не відступав. Навпаки, якщо завдання було вкрай складним, то йшов на нього сам, а от хлопців своїх беріг… Така вже вдача у нього: про всіх подбати, попіклуватися, він готовий був зробити все для інших,» – розповідає брат Героя.
Після повернення із зони бойових дій Микола служив у військкоматі, але що насправді відбувалося на Сході, в якому пеклі довелося побувати та що пережити – не розповідав…
«Це вже зараз хлопці трохи розказують, з яких страшних ситуацій брат вибирався, а він сам завжди казав «Ти там не був, значить і знати тобі того не треба…» Він ніколи тим не хизувався, ні історіями, ні нагородами. Завжди мовчав про війну,» – продовжує Олександр.
Коли ворог знову нагадав про себе зброєю та людськими жертвами, Микола Савчук був одним з тих, хто взяв на себе формування батальйону територіальної оборони Рівненщини. Добирав склад, відповідав за навчання, допомагав опановувати різні види зброї. Згодом до цього ж батальйону приєднався і Олександр:
«Ми служили разом, я тільки звикав до цього всього, а Микола вже був профі. Його дуже поважали. А він… наче відчував. Напередодні було вечірнє шикування, все як годиться, а потім він довго говорив з особовим складом. Кожного розпитав, як він, як моральний дух, чи все вдома спокійно, чи є проблеми, може треба допомога… А зараз телефонують мені хлопці, різні, хтось з молодших, хтось ще в радянській армії служив, але кажуть одне: «Микола – один з кращих командирів, яких бачили в житті…»
Вдома Миколу Савчука чекали батьки, дружина та двійко синів. 10 червня старшому Тимофію виповнилося 10 років. Найбільше він, як і молодший братик 6-річний Антон, чекав дзвінка від тата…
Лікарі боролися за життя заступника командира рівненського батальйону ТрО, капітана Миколи Савчука, який отримав осколкове поранення голови. Та 10 червня він став частиною Небесного війська… У вересні йому було б 40…
Прощання із Миколою Савчуком відбудеться завтра, 12 червня, о 18 год на майдані Незалежності у Рівному. Поховають Героя у Смизі, де живуть батьки, вже у понеділок, 13 червня», – повідомив на власній сторінці у facebook Міський голова Рівного Олександр Третяк.

(4020)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію