У Дубенському бюро правової допомоги пояснюють порядок визнання
Якщо людина тривалий час не з’являється за своїм місцем проживання, а її місце знаходження невідоме – її можна, а в деяких випадках необхідно визнати безвісно відсутньою.
Підстави для визнання безвісно відсутнім
Підставою для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є відсутність її протягом року за місцем постійного проживання і відсутність відомостей про місце її перебування (наприклад, в місцях позбавлення волі). Відлік даного строку починається з дня отримання останніх відомостей про відсутню особу.
Стаття 43 Цивільного кодексу України встановила, що в разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування, початком річного терміну буде вважатися перше число місяця, наступного за тим, в якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць – перше січня наступного року.
Причини і наслідки визнання особи безвісно відсутньою
Поки факт відсутності особи не визнаний в установленому законом порядку, вважається, що особа здійснює свої права і обов’язки. Наприклад, забезпечує свою сім’ю, платить комунальні та податки тощо.
Але, наприклад, якщо безвісна відсутність годувальника є доведеною у встановленому порядку, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», сім’я має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
Крім цього, чоловік (дружина) безвісно відсутньої особи набуває право розірвати шлюб у спрощеному порядку через органи реєстрації актів цивільного стану. Також припиняються зобов’язання, пов’язані з особистістю безвісно відсутнього (наприклад, дія довіреності та договору доручення).
У разі визнання особи безвісно відсутньою над її майном встановлюється опіка.
Так, відповідно до статті 44 Цивільного кодексу України, на підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує майно та встановлює над ним опіку. Опікун майна приймає на себе обов’язки «зниклої» особи: за рахунок майна погашаються борги, надається утримання сім’ї тощо. Але головне – опікун повинен управляти майном на користь особи визнаної безвісно відсутньою.
До якого суду звертатися?
Питання про визнання особи безвісно відсутньою може вирішити тільки суд шляхом подачі відповідної заяви. Підсудність таких справ визначена статтею 305 Цивільного процесуального кодексу України, а саме, така заява подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) особи або за місцезнаходженням її майна.
Хто може звернутися?
Із заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою може звернутися будь-яка особа, що перебуває з цим суб’єктом в матеріально-правових відносинах та зацікавлена у зміні її правового статусу. Тобто, заява може подана як членом сім’ї, так і особою, чиї інтереси перебувають у залежності з невизначеним статусом зниклої особи, наприклад, кредитором.
Що вказати в заяві і які документи слід до неї додати?
Для початку в заяві вказуються наступні дані: хто пропав безвісти, за яких обставин, коли були останні відомості про місце перебування особи, хто звертається із заявою, які заходи приймалися для встановлення місцезнаходження особи. Крім цього, в заяві необхідно зазначити причини необхідності визнання особи безвісно відсутньою або померлою (наприклад, для можливості вступити в шлюб).
Пам’ятайте, що рекомендовано будь-які відомості, зазначені в заяві, підтверджувати суду документально, а саме додавати відповідні копії до заяви (наприклад, підтвердити факт, що людина дійсно розшукувалася можуть копії оголошень в ЗМІ, звернень в правоохоронні органи, оголошення ними фізичної особи в розшук).
Що робити якщо людина повернулася або стало відоме її місце перебування?
У разі отримання заяви про появу фізичної особи або відомостей про її місцезнаходження суд (той, який виносив первинне рішення) може скасувати своє рішення. Таку заяву в суд може подати будь-яка зацікавлена особа, ну і, звичайно, фізична особа визнана безвісно відсутньою.
Дану консультацію підготовлено в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я маю право!». Більш детальну інформацію щодо реалізації та захисту своїх прав та законних інтересів у різних сферах життєдіяльності можна дізнатися у відділі «Дубенське бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою вул. Грушевського, 134, каб. 212, 213.

Анатолій Андріюк,
начальник відділу «Дубенське бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

(528)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію