Дубенські добровольці завезли чергову підтримку та допомогу захисникам на фронт
«Караванна поїздка» – так говорять про свою поїздку на Схід України дубенські капелани УПЦ КП та волонтери. Вп’яте за цей рік та невідомо який за весь час ігумен Меркурій Бікіра, благочинний Василь Лозинський, протоієрей Тарас Гордійчук разом із волонтерами Юрієм Новосадом та Олегом Боримським їздили до захисників. Планували їхати на День Незалежності, але підвів транспорт. В зв’язку з підвищенням цін на пальне не поїхали і на Покрову. Всі заплановані мандрівки об’єднали в одну після поминальної Дмитрівської суботи.

Так як заздалегідь волонтери з капеланами оголосили про поїздку, то до допомоги долучились чимало небайдужих. Зокрема, віряни Свято-Миколаївського монастиря, Свято-Покровського (Цукровий), Свято-Вознесенського храмів (Підборці), Спасо-Преображенської церкви (Кемпа), Свято-Троїцької церкви з Корця, парафії сіл Кам’яниця, Тараканів, Бортниця, Панталія, Карпилівка та Понебель з Рівненського району, мешканці Рачина. Пальне або ж кошти давали місцеві перевізники, автомобілісти, учасники мотоспілки, підприємці Олег Меткий, Михайло Куріло, Андрій Новак, Сервісний центр МВС. Родина млинівчанки з позивним «Белка» на фронт передала мішки з під кави та мішкову тканину; Микола Нишпоренко з Рівного – 5 буржуйок з димарями, на яких можна готувати їжу; випічку і солодкі продукти – «Солодкий дім» та Віктор Богомаз; млинівська «Чайка» і Борис Кондратюк – м’ясні продукти; «Єврошпон-Смига» – товари першої необхідності на 6,5 тисяч; Юрій Ткаченко – ліхтарики; керівник поліклініки Володимир Сорока – медикаменти; пані Оксана з Дитинич – ящики з засобами гігієни; коштами на гуму для захисників – власник кафе «Гранд». Напередодні танцювальний колектив «Пролісок» спільно з мамами у Свято-Миколаївському монастирі приготували 70 літрів вареників. Їх також готували і школярі Гімназії №2. Танцівники ще й кексів напекли. Малюнками військових радували учні молодших класів ЗОШ № 3. Для 130 розвідбату добровольці везли необхідні речі та кілька передач від рідних бійцям.

Допомоги за два тижні зібрали наскільки багато, що не все вмістилось у дві автівки, а тому буде на наступну поїздку. Буси Renault Trafic та Volkswagen LT з причепами, яких надали власник магазину «Асорті» та Оксана Данилюк, у дорогу вирушили після обіду 5 листопада. На ранок у вівторок дубенчани були у Луганській області.
«Хлопці виїхали, зустріли нас у Сєвєродонецьку «черговим» Москвичем. Один автомобіль, що мало їхати у Донецьку область, ми лишили у 301 батальйоні. А бійці вже завезли нас у свій підрозділ. Відразу приїхали у с. Нижнє до 107 (мостовики) та 108 (горно-піхотної) бригад. Буржуйки відвантажили 109 бригаді та 130 батальйоні. Дорога в Кримське пролягала через ліси. Для хлопців, що стояли в охороні було свято, коли ми приїхали, вони казали, що машина волонтерська до них ніколи не доїжджала», – розповідає волонтер Олег Боримський.
За словами отців, цих захисників можна переплутати з шахтарями, такі ж чорні від землі, в спортивних костюмах. Живуть у бліндажах без води, на щастя, з світлом, яке протягнули по деревах продовж 9 км. Попри це, активно готуються до зими, навіть баню будують у землі.

«Село Нижнє – невелике, багато хат – розбомблені. Наші військові розповідали про шикарний Будинок культури, що побудований за часів СРСР. На дорогах новий асфальт. Майже в кожному селі там сучасні дитячі майданчики», – зауважує Тарас Гордійчук.
Ночували дубенчани у земляків на «передку». Там же наступного ранку освятили військову техніку – автомобілі, катер, освятили воду, відслужили молебень за воїнів з родинами, подарували іконки і вирушили в путь. У Сєвєродонецьку забрали іншу автівку. По дорозі у Бахмуті забрали деталі до волонтерського автомобіля Володимира Панкевича, які привезли в Дубно.

Про себе капелани та волонтери кажуть «везунчики». Вдень дубенчани покинули Нижнє, а ввечері його «накрили». Один снаряд полетів у садок, інший – у штаб.
При виїзді з Бахмута на Горлівку зустрілись з 72 бригадою, захисникам якої відвантажили продукти, ліхтарики, засоби гігієни. Далі обстановка була напружена.
«Така обстановка, як за кордон їхати – черга туди, черга сюди. Кружляють автобуси, перевізники, поліція. Міни справа-зліва, стоять таблички, танкові їжаки, на узбіччя не стати», – кажуть добровольці.

Ніч застала дубенчан у Покровському військкоматі. На прохання підполковника, уродженця Млинівщини, сімʼям загиблих капелани відвантажили 12 продуктових міксів. По дорозі в Авдіївку волонтери зустрілись з земляком Михайлом Фурсиком, після якого поїхали до воїнів-добровольців, що лише на народному забезпеченні. Від Авдіївки до Красногорлівки десятки кілометрів, але дорога зайняла пару годин. Без бінокля волонтери і капелани могли спостерігати з девʼятиповерхівки за Донецьком. Будинок розбомблений, верхніх поверхів немає, з однієї в іншу кімнату можна пройти через діри в стінах, але наші захисники тримають «базу» в чистоті.

Ночували дубенчани у Покровську. Решту вантажу, а саме буржуйку та продукти харчування, волонтери і капелани лишили для 25-ї десантно-штурмової бригади та дитячим будинкам. У Дубно добровольці повернулись під ранок 10 листопада.

На завершення розмови ігумен Меркурій відзначав, що люди – молодці. Скільки вони їздять – завжди допомагають. За що добровольці дуже вдячні. Україна обов’язково переможе.

(844)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію