Василь Шкляр: «Зрадництвом пронизано весь державний організм»

Сучасний письменник, «батько українського бестселера» Василь Шкляр презентував у Дубні новий роман про українських повстанців
«Чи всі знають, що таке троща? – запитав у присутніх поціновувачів свого пера відомий український письменник Василь Шкляр, презентуючи свій новий роман у Дубні. – Це не лише очерет. Це катастрофа, бійня, трощіння людських життів, доль».
Так розпочав презентацію нової книги автор славнозвісних романів «Залишенець» (Чорний Ворон»), «Ключ», «Маруся», «Кров кажана», володар багатьох літературних премій, найпрестижнішою з яких є народна Шевченківська премія. До слова, кошти на неї зібрали звичайні громадяни після того як письменник відмовився від Національної премії імені Тараса Шевченка на знак протесту проти антиукраїнської гуманітарної політики тодішньої влади (2011р.). Василь Шкляр зізнався, що написати книгу про УПА його просили ще після представлення роману «Чорний Ворон», але тоді він відповідав, що на замовлення не пише.
«В даному разі прохання моїх читачів збіглося з моїм внутрішнім прагненням. Бо пишучи цикл книг про українсько-російську війну, яка триває століттями, я, звичайно, не міг оминути, можливо, найдраматичнішу сторінку нашого спротиву російсько-більшовицькому фашизму. Я довго шукав тему, матеріал, який був би характерний для всіх наших повстанських загонів і довго слухав свого товариша, вашого земляка Романа Коваля. Він живе в Рівному, але родом із Соснова Тернопільської області. Він надзвичайно багато розповідав мені про трагічно-героїчну історію, яка трапилась у них в очеретах над Стрипою (річка – прим. ред..), між селами Купчинці, Ішків і Багатківці. В цьому місці, трощі, переховувались наші хлопці, підпільники і одного разу, у вирішальний момент, через зраду їх оточили червонопогонники. Відбувся триденний бій і майже всі загинули, але декому вдалось вийти, вціліти. Вцілів зрадник, який видав трощу і головний герой книжки, від імені якого ведеться оповідь», – розповідає письменник.
Дії у романі відбуваються у 1947 році, коли українська повстанська армія припинила відкриту збройну боротьбу і відійшла в підпілля. А тому автор запевняє, що його роман має історичне підґрунтя, вміщує вірну хронологію, послідовність тогочасних подій.
«Троща» ще й про зраду. Роман починається з того, що головний герой, відбувши у таборах свої стандарті 25 бандерівських літ, виходить на волю і їде в одне з східних міст, бо їм забороняли повертатись в рідні краї. І там поневіряючись, не маючи роботи, прописки, одного разу він заблукав на кладовище. Серед чужинських могил на чорному габро герой бачить рідне прізвище Тимчак. Він дивиться, що збігається прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження, фото свого, але вже старшого, товариша і який впав в бою того ж таки 1947 року. А тут стоїть дата смерті нинішня, отже він помер недавно, зображений у військовому френчі, з орденом «червоного» бойового прапора на грудях. І все перевертається у свідомості цього чоловіка, і раптом події постають в іншому порядку, війна оживає в ньому наново» – переповідає Василь Шкляр події нового роману.
Та додає, що цю книгу написав задля того, щоб показати, що українці не змирилися з режимом, і продовжують боротьбу, як і раніше.

Окрім презентації роману, письменник розповів і згадав історії сучасних захисників, порушив «мовне» питання та поділився своїм баченням, політичними переконаннями. На його думку, зрадництвом пронизано весь український державний організм.
«Як можна сприймати і дивитись на цих сьогоднішніх ненажер у владі, яким все мало, яким не можна напхати пельку» – дивується «батько українського бестселера».
А на завершення зустрічі Василь Шкляр дякує своїм читачам:
«Я не лукавлю. Я понад усе люблю свого читача, без якого письменник ніхто, без свого читача письменник – це нуль. Тому я Вас справді люблю, я вас відчуваю, я Вам дякую. Я ваш інтерес ставлю понад усе, навіть пишучи кожну книжку. Я нічого не розжовую, бо знаю, що мій мудрий читач домислить усе сам, я його сприймаю як співавтора. Дякую Вам за це».
І так майже на одному диханні, на одній ноті близько години письменник розповідав про свої книги, героїв. Після чого присутні задавали питання, фотографувались,висловлювали прохання, розповідали як познайомились з автором. На добру пам’ять і згадку дубенчанин, учасник бойових дій Віталій Кудін Василю Шкляру подарував свої книги про спогади в зоні АТО. Автор щиро дарував читачам автографи і теплі побажання на сторінках нового роману «Троща».

Нагадаємо, цьогоріч у Дубні Василь Шкляр вдруге. До цього письменник був на фестивалі Тарас Бульба, де презентував україномовний переклад повісті Миколи Гоголя «Тараса Бульба» 1835 року. А щодо майбутніх робіт, то письменник зізнався, що планує відійти від історії УПА та зануритись у 17-сторіччя, там є багато цікавих тем, зокрема спецназ Івана Сірка.

 

(155)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дякуємо!

Тепер редактори знають.