Особливості працевлаштування неповнолітніх
Досить часто трапляється, що особам, які не досягли повнолітнього віку, тобто 18 років, доводиться самостійно заробляти собі «на шматок хліба». Трудовим законодавством така можливість передбачена. Тому детальніше розглянемо, про які пільги та гарантії має знати роботодавець та сама неповнолітня особа при працевлаштуванні.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ст. 43 Конституції України).
Неповнолітні мають рівне з іншими громадянами право на працю. Тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх. Разом з тим, в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці неповнолітні користуються пільгами, встановленими законодавством України.
Вік з якого допускається прийняття на роботу неповнолітніх
За загальним правилом прийняття та роботу осіб молодших 16 років не допускається.
Як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягли 15 років.
Для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, що досягли 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
Якщо роботодавець має намір прийняти на роботу особу віком від 14 до 15 років, у такому разі необхідно отримувати усну або письмову згоду одного із батьків на працевлаштування його дитини. Як усна, так і письма згода має чіткі вимоги до оформлення. Інакше – згода вважатиметься недійсною, а подальше працевлаштування неповнолітнього працівника – неможливим. Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовий договір з неповнолітнім обов’язково укладається в письмовій формі. Також при прийнятті на роботу неповнолітнього не можна встановлювати випробування (ст. 26 КЗпП).
Роботодавець не має права застосовувати працю неповнолітніх на:

• важких роботах та роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці;
• підземних роботах;
• роботах, що передбачають підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для неповнолітніх граничні норми;
• нічних, надурочних роботах і роботах у вихідні дні.

Підлітків забороняється призначати на роботи, які пов’язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей.
До роботи, що потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються підлітки, які не мають медичних протипоказань, що засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом. До тривалої роботи по підійманню та переміщенню важких речей підлітки до 15 років не допускаються.
Обов’язковим повинен бути рівномірний розподіл тижневого робочого часу за днями п’яти- або шестиденного робочого тижня.
Згідно зі ст.51 КЗпП України для неповнолітніх встановлюється скорочена тривалість робочого часу. Так, для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченого законом, для осіб відповідного віку.
Відповідно до ст. 194 КЗпП України заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи. Праця працівників молодше вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.
Тривалість відпустки для неповнолітніх працівників становить 31 календарний день (ч. 8 ст. 6 Закону «Про відпустки»).
Для таких працівників передбачено можливість використовувати щорічну основну відпустку у зручний для них час. На підставі заяви до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на підприємстві у перший рік роботи неповнолітнім надається щорічна відпустка повної тривалості.
Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах дітей.
Відповідно до статті 198 КЗпП батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, якщо подальша робота загрожує його здоров’ю або порушує законні інтереси.

Дану консультацію підготовлено в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я маю право!». Більш детальну інформацію щодо реалізації та захисту своїх прав та законних інтересів у різних сферах життєдіяльності можна дізнатися у відділі «Дубенське бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою вул. Грушевського, 134, каб. 212, 213.

Людмила Юхимчук,
головний спеціаліст відділу «Дубенське бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання
безоплатної вторинної правової допомоги

(201)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію