Що доброго чи поганого в законі про реструктуризацію боргів або як депутати «підставили» президента

Скандальний закон про реструктуризацію валютних кредитів може бути переголосовано. І статися це має якнайшвидше – або цього (позачергове засідання Ради), або вже наступного тижня. У Блоці Петра Порошенка, депутати від якого виступили з такою ініціативою, кажуть: якщо таке переголосування відбудеться, то ніхто з представників політсили «не віддасть жодного голосу» за цей документ. І це при тому, що під час голосування 2 липня 72 парламентарі від БПП (рівно половина фракції) проголосували «за». Чому в пропрезидентській фракції так різко «схаменулися» і вважають законопроект №1558-1 популістським і як депутати скинули відповідальність за долю валютних позичальників на главу держави, Forbes пояснив Андрій Вадатурський, нардеп від БПП.

Історія

Питання реструктуризації валютних кредитів виникло ще в грудні минулого року, коли було запропоновано парламенту законопроект про внесення змін до закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» щодо посилення захисту прав позичальників (реєстраційний №1610 від 24 грудня 2014 року). Після його ухвалення ми разом із колегами з парламенту Олексієм Мушаком та Іванною Клипуш-Цинцадзе підготували звернення до президента України з проханням ветувати цей закон. У результаті глава держави не підписав його, наклавши вето.

Економіка

Варто зазначити, що середній відсоток проблемних кредитів фізичних осіб становить 50%. Отже, труднощі з виплатою позик за валютними кредитами мають близько 170 тисяч громадян, або 0,38% населення України. Про реальну проблему слід говорити лише в питанні іпотечних кредитів, оскільки в такому разі люди можуть залишитися без заставного житла. А це близько 90 тисяч договорів, або 0,2% населення України.

Але намагання сподобатися виборцям і догодити валютним позичальникам, яких близько одного відсотка від усього населення України, взяли верх. Черговий фарс у найкращих традиціях українського популізму було продемонстровано у четвер ввечері, коли відбулося голосування за законопроект про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті (реєстраційний №1558-1 від 23 грудня 2014 року). Голосування депутатів відбулося під неймовірним тиском, з порушеннями норм регламенту та застосуванням кнопкодавства. Після чергової спроби голови Верховної ради України поставити на голосування законопроект його було ухвалено 229 голосами. Незабаром окремі депутати почали шкодувати про те, що віддали свої голоси за цей законопроект. Хтось піарився на тому, що ніби допоміг валютним позичальникам, а хтось почав перепрошувати за відданий голос.

Необхідно застерегти, що під дію ухваленого закону підпадає не лише реструктуризація іпотечних кредитів, а й будь-які інші валютні кредити, зокрема й ті, які брали на придбання автомобілів та інших побутових предметів, а також кредити для розвитку власного бізнесу. Окрім цього, закон свідчить про те, що з моменту його ухвалення виконувати свої кредитні зобов’язання позичальникам нема сенсу. Це є неприпустимим і ставить під удар усю банківську систему в державі.

Варто також зауважити, що на реструктуризацію всіх валютних кредитів, як пропонується в ухваленому законі, необхідно десь відшукати 95 млрд гривень, що є значно більшою сумою за виділені кошти на оборону та безпеку держави. Зрозуміло, що таких сум у державному бюджеті немає, і валютним позичальникам ніхто не зможе допомогти у вирішенні проблеми. Адже такий закон в умовах військових дій не зможе запрацювати.

Що необхідно зробити?

Депутати підготували звернення до президента України з проханням накласти вето на закон про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті.

Окрім цього, керівництво Національного банку України, Міністерства фінансів України та Міністерства інформаційної політики України має бити на сполох і ледь не щодня здійснювати просвітницьку діяльність, всіма способами роз’яснювати суспільству про небезпеку ухвалення таких законопроектів. Завдяки цьому ми зможемо поінформувати громадськість про небезпеку і ризики прийняття таких рішень до винесення подібних питань на розгляд парламенту.

Очевидно, необхідно також створити робочу групу з участю активістів, представників Національного банку та народних депутатів України, щоб зробити детальний аналіз ситуації з валютними позиками та напрацювати шляхи виходу з ситуації, що склалася. Варіантами вирішення цього питання можуть бути: накладення мораторію на виплату іпотечних кредитів на час проведення антитерористичної операції; реструктуризація боргу на певний час або часткове списання боргу.

Уроки

На превеликий жаль, депутати безвідповідально поставилися до голосування за цей закон, відправивши своєю підтримкою всю банківську систему в прірву. Загравшись у політичні ігрища, парламентарі знову переклали свою відповідальність на президента України. Найгірше те, що за півроку після першого вето президента на подібний закон нічого не змінилося. Не було зроблено жодного висновку і не прийнято відповідальних рішень.

Тоді як парламентарі змушені ухвалювати непопулярні рішення і зменшувати соціальні видатки, ми не маємо права дозволити валютним позичальникам не виконувати їхніх кредитних зобов’язань перед банками. Врешті-решт кожен із нас має навчитися нести відповідальність за свої вчинки.

У зв’язку з цим необхідно змінювати ментальність не лише народних депутатів, а й виборців. Прагнучи жити в цивілізованому суспільстві, ми маємо не силою добиватися ухвалення рішень, а через суспільний діалог, враховуючи інтереси всієї держави, а не певної групи людей. Адже наслідки чергових політичних загравань деяких політиків із народом можуть занадто дорого коштувати державі.

(18)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію