На яке майно і як довго можуть претендувати дубенчани після розірвання шлюбу
У сімейних відносинах і при їх припиненні варто розділити деякі процеси, які не залежать один від одного. Так, перебування в шлюбі, або його розірвання, поділ спільно нажитого майна і стягнення аліментів на утримання дітей – це зовсім незалежні одна від одної життєві обставини. Стягнути аліменти на утримання дитини та дружини/чоловіка можна в будь-який час, незалежно від того перебуваєте Ви на даний момент в шлюбі, чи ні. Єдине обмеження становить лише вік дитини, на утримання якої стягуються аліменти: до досягнення повноліття або закінчення вищого навчального закладу при навчанні за денною формою.
Поділ майна, як зазначено в статті 69 Сімейного кодексу України, може бути проведений незалежно від розірвання шлюбу. Перебуваючи в шлюбі, звичайно, ніхто нічого не ділить, тому ми зупинимося на розірваному шлюбі. Чи існує граничний термін, протягом якого можна ділити майно?
Частими є випадки, коли розлучившись подружжя живе окремо, при цьому один з них продовжує проживати в придбаній під час перебування в шлюбі квартири, і користуватися меблями, придбаними в шлюбі. Однак із перебігом часу життєва ситуація може змінитися і постає питання про поділ.
Згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу України все майно, набуте за час шлюбу, належить чоловікові та дружині на праві спільної сумісної власності, а кажучи простіше – спільне.
Особистим, тобто таким, що не підлягає поділу, як зазначено в статті 57 Сімейного кодексу України, є:
1)      майно, набуте дружиною, чоловіком до шлюбу;
2)      майно, набуте дружиною, чоловіком за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3)      майно, набуте дружиною, чоловіком за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
4)      житло, набуте дружиною, чоловіком за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
5)      земельна ділянка, набута дружиною, чоловіком за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Визначивши що ж можна ділити, встановимо термін позовної давності за цими вимогам. Існує думка, що у разі поділу майна подружжя діє термін позовної давності в три роки, який обчислюється з моменту розірвання шлюбу. Чи так це?
Відповідно до статті 68 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Статтею 72 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо шлюб не розірвано, то позовна давність до вимог про поділ майна не застосовується. Частиною 2 цієї статті передбачено, що до вимог про поділ майна, що заявлені після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один зі співвласників дізнався, або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Тобто, якщо подружжя роз’їхалося, і один з них проживає у квартирі, їздить на автомобілі, користується меблями, побутовою технікою тощо, придбаними під час шлюбу, то вважається, що, як вказано в статті 65 Сімейного кодексу України, він/вона розпоряджаються таким майном за взаємною згодою та при відсутності заперечень з боку іншого з подружжя. І лише в разі, скажімо, відчуження будь-чого з спільно нажитого майна, інший з подружжя може розцінити це як порушення його прав, і ось саме з такого моменту почне обчислюватися трирічний термін позовної давності.
Додатково повідомляємо, що при виникненні додаткових запитань та необхідності більш детальних роз’яснень законодавства, Ви маєте можливість зателефонувати за номерами телефонів: (03656) 2-10-08, (098) 815-07-37, (099) 938-25-83 з понеділка по п’ятницю з 8 до 17 год, оскільки на період запровадження карантину з метою протидії поширенню коронавірусу COVID-19 в Україні прийом громадян здійснюється в телефонному режимі. Адреса відділу «Дубенське бюро правової допомоги» для листування: м. Дубно, вул. Грушевського, 134, каб. 212, 213, електронна пошта: [email protected].
Також повідомляємо, що Ви маєте можливість отримати правову консультацію, звернувшись до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за безкоштовним телефоном 0 800 213 103, або інформаційно-довідкової системи консультацій за посиланням: https://wiki.legalaid.gov.ua.
Анатолій Андріюк,
начальник відділу «Дубенське бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

(310)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію