Операція «Оптимізація», або чому районним лікарням Рівненщини не вистачає 108 млн грн?
108 млн грн медичної субвенції не вистачає до кінця року районним лікарням Рівненщини. Наша область не одна з таких. Аналогічна ситуація й у решти регіонів.
Зокрема, Дубенській ЦРЛ не вистачає 10 млн 629 тис. грн до кінця року. Незабезпеченість коштами є й у Сарненському, Радивилівському та Острозькому районах. Потребують коштів й ще три лікарні Клесівської, Деражненської та Острожецької ОТГ.
Натомість, завдяки тому, що в Костопільському, Рівненському та Здолбунівському районах провели оптимізацію, збалансували доходи та витрати, тут проблем з фінансуванням немає. Про це повідомляють у прес-службі управління охорони здоров’я Рівненської ОДА.
«У 2018 році було створено комісію згідно з розпорядження голови ОДА, – каже Світлана Богатирчук-Кривко. – Після детального дослідження ситуації на місці членами комісії, рекомендовано змінити фінансування та на рівні надання послуг у Дубенській ЦРЛ та Дубенському госпітальному окрузі в цілому. Однак донині як міська, так і районна влада не взяли це до уваги. Так, деякі відділення районної лікарні у селах були переведені у соціальні ліжка. Однак рекомендації щодо доцільності існування окремих відділень, послуг поки не виконано».
Депутати Дубенської міськради заявили про свою готовність забрати в міську комунальну власність райлікарню. Однак місцева райрада не виносила це питання на розгляд сесії. Вважали – це не доцільно. Тож, думку усіх депутатів ми так і не знаємо.
Наразі у Дубно створили свій ЦПМСД, де люди отримують більшість послуг первинної ланки медицини. Тому питання передачі частини медичної субвенції на районну лікарню для фінансування вторинки залишається відкритим.
Ще одна вагома причина. Попередньо планували, що з 1 липня 2019 року запрацює державна програма «Безкоштовна діагностика». Тоді б за направленням сімейного лікаря люди могли б отримати 54 безоплатних обстежень.
Рівненщина підготувалася до цього етапу. Заклади охорони здоров’я у районах підписали б договори з НСЗУ, надавали б ці послуги, а отже, отримували б кошти. Це б полегшило існування районних лікарень. Однак дію цієї програми відтермінували.
Як пояснили в НСЗУ, це стало неможливо розпочати з 1 липня через технічні причини. Все-таки є підстави стверджувати, що запрацює державна програма з безкоштовної діагностики з 1 жовтня цього року. Це набагато покращить фінансування лікарень на місцях.
Наразі в держустанові готують листа за підписом в.о. голови ОДА до Кабінету Міністрів України. У листі буде чітке відображення нинішньої ситуації та прохання про додаткову медичну субвенцію.
«Закликаємо аби місцеві бюджети теж допомагали фінансувати ці лікарні», – додає заступниця.
Окрім того, заступниця зазначила, що головні лікарі райлікарень нині мають виступити менеджерами. Вони мають розуміти свої фінансові можливості, запроваджувати деякі навіть непопулярні кроки, проаналізувати ринок послуг, що сьогодні не заповнений та знайти свою нішу у цьому.
«Нещодавно уряд затвердив перелік платних послуг, тож головні лікарі мають і на це зважити. Головний лікар, менеджер, має стежити за ефективним використанням фінансів, клінічною якістю та робити все, аби його підлеглі були повністю зосереджені на своїх пацієнтах.
Держава фінансуватиме якісну медичну послугу з наступного року. Тож залишилося кілька місяців аби районні лікарні підготували кадри, привели у відповідність ліцензійну базу, щоб могли підписати договори з НСЗУ», – зазначила Світлана Богатирчук-Кривко.

(267)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію