Дубенський благочинний розповів, що буде з Луцькою брамою в Дубні
Оборонна вежа, в’їзні ворота, міст перекинутий через рів з водою – це все про Луцьку браму, яка красується в Дубні з лівої сторони, рухаючись з автовокзалу в центр. Такою вона була у XVII ст. і є рідкісним зразком оборонної споруди – барбаканом (окрім Волині ніде не зустрічається). Пізніше її перебудовували, використовували для різних цілей і потреб. Нині пам’ятка архітектури занедбана, кілька років зазнавала руйнувань – не лише від природи, а й людей, про що писали ЗМІ. У 2018 році, наприклад, в будівлі була пожежа. А ще брама стала «притулком» для безхатьків, любителів чарки та наркотиків тощо. Не так давно ситуація змінилась – Луцьку браму почали відновлювати, ведуться ремонтні роботи. З цього приводу журналістка Інформаційного порталу м. Дубно поспілкувалась з благочинним Дубенського міського благочиння прот. Василем Лозинським.

– Розкажіть, будь ласка, коли пам’ятку архітектури передали на баланс церкви?
– Луцьку браму передали декілька років тому рішенням Рівненської обласної ради. Проте довгий час ми не починали робіт, тому що тривало погодження в Києві, ще проходили різноманітні процедури, які зайняли понад рік. І в цьому році, коли ми отримали всі документи – ми приступили до відновлення, збереження цієї пам’ятки.
– Що плануєте зробити першочергово?
– Першочергове завдання, яке ми ставимо перед собою – це відновлення зовнішнього вигляду. Відновлення це відбувається відповідно не до нашого бачення, а до проектів реконструкції, затверджених Міністерством культури, і яких ми мусимо дотримуватися.
– А цей проект раніше був затверджений?
– Документи були раніше затверджені, у 2006 році, якщо я не помиляюся. Був виготовлений проект, затверджений, а зараз ми тільки вносимо зміни до кошторису. Зовнішні роботи щодо даху і фасадів ми стараємося виконувати відповідно до того проекту. Друге питання, якого торкнулися, – це те наскільки неякісно проведені ремонтні роботи раніше. Нам доводиться дещо переробляти, витрачати зайві кошти на ті роботи, які фактично мали б бути виконані. Це стосується даху. Зараз доводиться вирішувати це питання, витрачаючи ті кошти, які могли б використати для інших потреб.

І поверх Луцької брами всередині
– Звідки берете кошти на відновлення?
– Це кошти релігійних громад, які Рівненська єпархія шукає за допомогою благодійників. Таким чином ми стараємося зберегти цю пам’ятку архітектури. Стосовно того чому ми це робимо? Церква показала себе ефективним власником, тому що свого часу Луцька брама була вже передана церкві, завдяки чому провели ремонти, воду, опалення, функціонував монастир жіночий, в домовому храмі регулярно проводились богослужіння. Тобто церква показала себе ефективним власником і докладала всіх зусиль, щоб брама була в належному вигляді та функціонувала. Відсутність опіки над приміщенням призвела до ще більшої руйнації пам’ятки як зовні, так і всередині. Особливо всередині, коли Луцька брама стала прихистком для асоціальних елементів, через що минулого року сталася пожежа. Вогонь знищив перекриття між другим і третім поверхом. Це теж додаткові кошти, що лягає важким тягарем для сьогоднішнього відновлення.
– Що вам уже вдалось зробити та які ваші плани на майбутнє?
– Перший крок – це зовнішнє упорядкування пам’ятки. Тоді, коли ми це вирішимо – приступатимемо до наступних кроків. На сьогодні ми розглядаємо різні ідеї, різні пропозиції для того, щоб ефективно використовувати Луцьку браму. Щоб церква могла використовувати для своїх цілей, але й розглядаємо різні варіанти, в тому числі і ті, котрі були б цікаві інвесторам, які б допомогли відновити пам’ятку як зовні, так і всередині. На сьогодні зроблено понад 200 квадратів. А пам’ятник має приблизно понад 600 м² зовнішніх фасадів. Замінені всі вікна, проплатили аванс за брами. Ми замовили дві брами, вартість яких становить близько 100 тисяч гривень. Вони мають відповідати тому стилю проекту, який є, перш за все, і нести в собі відблиск старовини.

– Тобто Луцька брама дійсно стане брамою?
– Розглядалося питання, щоб вона була прохідна, але на сьогодні зробити її такою, щоб люди проходили – нереально. Треба робити перепланування, вона, можливо, функціонувала як брама в середньовіччі, але останні століття вона не функціонувала як прохід. Тому ми не можемо використовувати її як браму, хоча стилізовано вона виглядатиме саме так.

Василь Лозинський також зазначив, що ще точно не вирішили, що саме облаштують всередині. Хоча вже думали над соціальним бізнесом, можливо, над проектом, де могли б працювати демобілізовані ветерани. Сподіваємось, що незабаром знайдуться інвестори та охочі, що дозволить втілити плани в життя.

(1354)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію