Невідоме Дубно: одна із центральних святинь міста, яка має свою особливість

Дубно – стародавнє місто, яке налічує велику кількість історичних та архітектурних пам’яток. Однією з них є Свято-Іллінський собор, що знаходиться на центральній вулиці (Д. Галицького) та помітний не лише дубенчанам, а й гостям міста.
На честь святого пророка Іллі названо чимало церков по всій Україні, оскільки сам пророк Ілля істотна фігура в православній духовності. Так і окрасою старовинного Дубна, осередком духовності був і є Свято-Іллінський собор. Якщо ж поринути в історію, то стара дерев’яна церква була закладена К. Острозьким і названа на честь пророка Іллі та брата князя Костянтина – Іллі (1539 року), маєтності якого 1576 року перейшли до К. Острозького. Спорудження нової, кам’яної церкви розпочалося 29 червня 1902 року настоятелем приходу о. Корнійовичем, котрий довів будівництво до половини, а продовжив і завершив його о. Євгеній. Кошти на будівництво собору обіцяв цар Олександр ІІІ, який був у Дубні в 1890р., з нагоди відкриття Тараканівського форту. Але через неуважність царських секретарів, на обіцяні гроші, кажуть, збудовано храм у Дублянах (Демидівський район зараз).

Тому дубенчанам довелося за власний кошт зводити свою святиню. Були пожертви на будівництво храму і від заможних міщан Дубна. Зокрема, Дмитра Мержевського, Федора Кучеровського (власник аптеки на розі теперішніх вулиць Кирила і Мефодія та Свободи) та Єльберта (власник хмілярні по вул. Городній), Христофора Зубчинського. Свого часу церкві належав цегельний завод, який був зданий по контракту в оренду на 3 роки з оплатою 300 рублів в рік, кошти також витрачалися на потреби будівництва.
Будівельні роботи завершились у 1908 році. 23 вересня цього ж року Свято-Іллінський храм був освячений архієпископом Волинським і Житомирським Антонієм. Хоча при храмі ще у 1892 році була відкрита церковно-приходська школа, через 16 років у ній навчались 54 хлопчики і 47 дівчаток. Згідно з розпорядженням Священного Синоду (указ від 31 серпня 1909 року), Свято-Іллінська церква була перейменована в собор.

У якому стилі була збудована дерев’яна церква, невідомо. Пʼятиверха, пʼятикутна цегляна споруда з прилягаючою із півночі дзвіницею, збудованою у російсько-візантійському стилі. У Свято-Іллінського собору є своєрідна особливість – кілька входів до церкви – з півночі, сходу і заходу. Головний вхід – з півночі, з центральної вулиці міста, що зумовило її дещо незвичну орієнтацію, нехарактерну для Православних храмів.

Іллінський собор за 100 років свого існування став свідком багатьох історичних подій, які відбувалися у нашому місті і які не оминули і церковного життя. Під час Першої світової війни з собору зникло багато церковних цінностей, дзвонів назавжди. Нелегкими виявилися для Іллінського собору періоди окупації та Другої світової війни. Нищівного удару по православ’ю нанесла і радянська комуністична влада.
Серед видатних священнослужителів Іллінського собору – усім відомий фітотерапевт Михайло Андрійович Носаль, який служив у соборі з 1923 по 1933 роки з настоятелем Карвовським. У цих роках регентом собору був відомий композитор І. Новохацький, який залишив після себе багато церковних партитур. Усе своє життя присвятив служінню Богу та Іллінському собору протоієрей Арсеній (Арсеній Іванович Христюк), за що був неодноразово нагороджений церковними відзнаками. У 2007 році протоієрей Арсеній відійшов до Бога, але його проповіді залишилися у серцях молодих і літніх віруючих.

<Щодо святинь Свято-Іллінського собору, то деякий час у цій церкві знаходилась благодатна ікона Божої Матері, оздоблена перлами. Ще колись князь Костянтин Острозький подарував її Дубну, але через кілька десятків років ця ікона після Першої світової війни була викрадена і нині у храмі є лише її невдала копія. Майже три роки тому, під час проведення капітального ремонту у соборі, робітники знайшли дерев’яний дубовий хрест з нішею для святих мощів. Найімовірніше, що хрест належить до часу, коли зводилася церква, тобто йому близько 100 років.
Після воєн люди знаходили ікони у купах сміття повністю або частково знищені. Проте, унікальна ікона з епохи середньовіччя дивом уціліла – ікона пророка Іллі з житієм ХVІ ст.. У 1994 р. її було передано у фонди Державного історико-культурного заповідника міста Дубно. Згодом її реставрували у Львові. На сьогоднішній день ікона є центральним образом каплиці святого пророка Іллі (у жовтні 2013 року відкрили), що на території замку князів Острозьких. Написана вона анонімним камʼянецьким майстром в пам’ять про старшого сина князя К. І. Острозького князя Іллю, який раптово помер 19 серпня 1539 року у 29-ти річному віці. Після Першої світової війни ікону знайшли на дзвіниці собору.
У новоствореній каплиці Дубенського замку підібрано низку творів сакрального мистецтва, покликаних створити ауру духовності і невимушеності для представників усіх конфесій. Інтер’єр каплиці доповнили ікони канонізованих святих Іова Почаївського, Федора Острозького, благовірного князя Костянтина-Василя Острозького, написані відомим сучасним іконописцем Юрієм Нікітіним. Всі три ікони написані автором на лляному полотні в техніці темперного живопису. Також присутні і сакральні речі музейного значення. Окрему групу складають церковні стародруки: Євангеліє 1647 р., книга «Ірмологіон», книга «Анфологіон» 1694 р., книга «Часослов», Почаїв, 1760 р., книга «Октоїх», 1715 р., книга «Служебник», Почаїв 1734 р., книга «Мінея» XIX ст.
Ще з давніх-давен значення православних храмів у житті нашого народу було надзвичайно великим. Саме у церквах та монастирях, разом з духовним збагаченням віруючих, йшов процес культурно-освітнього становлення народу. Свідченням цьому є Свято-Іллінський собор, при якому діє недільна школа. Кожен дубенчанин або гість міста може зайти помолитись, поставити свічку тощо не лише у дні богослужінь, а й з понеділка по п’ятницю з 10 до 14 год. Свято-Іллінський собор – храм, де вдається поринути в «інший світ», відчути спокій, забути про той рух, швидкість, метушню за зачиненими дверима.

(344)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію