Вже за місяць дубенчани зможуть побачити анімаційний ролик з доповненою реальністю
Минулого року в Дубні з’явився перший мурал – будинок на вул. Шевченка прикрасило зображення чаплі на яскравому блакитно-жовтому фоні. А нещодавно вже на вул. Д. Галицького почали роботи над новим настінним малюнком. Коли в соціальних мережах опублікували ескіз майбутнього зображення – мистецтво майстра зазнало значної критики, адже не всі розуміли значення зображуваного. Сам автор Антон Косіков пояснив ескіз так:
«Соловей як символ незайманого ніким і нічим права (права на життя), який твердо стоїть на невербальній, показаній мною візуально, опорі правосуддя, та зустрічає черговий перший світанок у місті з багатовіковою історією над Іквою. Опора показана масивною, аби її непорушність лишалась цілісною і недоторканою, як валун. Могутність міста окреслена схематичними мурами замку, аби лиходій не проник до солов’я, бо соловей – це як цілісний збираний символ правди та права».
Мурал у Дубні створюють у межах проєкту ГО «Платформа взаємодій «Простір», за підтримки Українського культурного фонду «Перше Digital-сузір’я муралів на карті України». Тож на територіях Рівненської області та Луцька поступово з’являються 9 нових муралів з анімаційними роликами доповненої реальності.
Щоб краще пояснити дубенчанам ідею проєкту і самого малюнку, журналістка Інформаційного порталу м. Дубно поспілкувалася з виконавчою директоркою ГО «Платформа взаємодій «Простір» Оленою Тинник.

– Олено, розкажіть детальніше про проєкт, завдяки якому в місті з’явився новий стінопис.
– Цей проєкт взагалі реалізовується нашою організацію завдяки участі в проєкті Українського культурного фонду «Інноваційний культурний продукт». Ми подали заявку на участь у цій програмі та отримали допомогу Українського культурного фонду, підтримку цього проєкту, завдяки якому оцифруємо 9 муралів. Це допоможе поширити історичну та художню цінність настінних зображень у громадах і наповнить їх певною тематикою. Ми переконані, що окрім художньої та естетичної цінності ,ці зображення матимуть потужне ціннісне наповнення, а об’єднані вони спільною тематикою – цілі глобального розвитку. Ми вже маємо певний досвід створення цифрових муралів – у Рівному є 2, які ми створили минулого року. Це дуже цікава туристична принада міста, а найближче такий об’єкт є лише у Будапешті, де ми й підглянули таку ідею. В Україні це унікальний проєкт, до сьогодні їх існує лише 2, а тепер буде ще в 9 населених пунктах Рівненщини та Волині.
– Як Ви вибирали міста, що стали учасника проєкту?
– Під час написання проєкту ми зверталися у різні громади. Деякі відмовилися від участі, а на звернення у Дубно – ми отримали схвальну відповідь. До того як отримати цю грантову можливість, було обов’язковим погодити з громадами участь у цих проєктах і принциповою умовою Українського культурного фонду було додаткове співфінансування, тобто щоб всі громади були зацікавленими.
– Хто обирав стіну, на якій згодом створювали мурал?
– Ми зверталися до місцевої влади, яка пропонували нам можливі варіанти та спільно обрали будівлю. Обрали стіну в центрі міста, оскільки має бути доступ до мультиплікації не лише для дубенчан, а й гостей міста.
– Digital-мурал – поясніть детальніше, що це таке і чим він відрізняється від звичайних?
– Зараз активно світом поширюється цифрове мистецтво. Додана реальність стає новинкою в Україні, в нашому регіоні такого ще не було. Є така технічна можливість завдяки додатку «AR murals», який доступний на телефонах і планшетах у Google Play App Store. При наявності цього додатку і при наведенні телефону з певної відстані на мурал, додана реальність активується і людина бачить мультиплікацію.
– Олено, а хто обирав художників для реалізації проєкту і за якими критеріями?
– Коли ще тільки писали проєкт, погодили з Українським культурним фондом, що беруться участь художники, що мають досвід виконання муралів на стінах. Однозначно, фонд підтримує, щоб були задіяні як муралісти, що працюють багато років, так і ті, які мають невеликий досвід. Якщо говорити про Дубно, то Антон Косіков мешкає у Рівному, хоча й буває там рідко, адже мандрує світом. Щойно повернувся з культурної резиденції, про нього пише преса. Тобто це людина, яка має багато європейського досвіду і знає багатьох муралістів світу.

 (мурал у Привільному)
– А як затверджували ескіз майбутнього стінопису?
– Був створений круглий стіл у громадській організації, куди запросили представників всіх громад-учасників проєкту. Ми запропонували кожній громаді обрати певну ціль сталого розвитку, для Дубна обрали «Мир і справедливість», де на логотипі цілі сталого розвитку присутній птах на молоті з гілкою. Кожен художник адаптував своє бачення однієї з цілей і для тієї стіни, яку надали в громаді. Саме так побачив цю стіну наш мураліст. Багато прохожих цікавляться чому не зобразили вишиванку чи калину? Вишиванка і калина – це, звичайно, класно, але одна з умов Українського культурного фонду – поширювати сучасні види мистецтва в областях, містах і селах.
– Скільки таких сучасних анімаційних муралів буде на Дубенщині?
– У Привільному, Тараканові та Дубні і вони будуть об’єднані одним туристичним маршрутом. Над кожним проєктом працює інший художник. У Тараканові ми розглядали для розпису стіну біля зупинки та сільради, але художники сказали, що там не можна. Тож у громаді запропонували будівлю школи. Там обрали ціль «Партнерство задля сталого розвитку», але цей мурал завдяки дрібній мультиплікації з різними дрібними елементами буде цікавим і дітям. У Привільному ціль сталого розвитку «Здоров’я і благополуччя», адже там малюють на приміщенні на стадіоні. Там художниця зобразила велетня, який рухається, а мурал виконали з усіх сторін будівлі.
– Коли дубенчани зможуть побачити у своїх смартфонах мультиплікацію?
– Художню роботу майстер вже виконав і ми приступаємо до мультиплікації. Файли та останнє фото муралу надається виробнику мультиплікації і до середини жовтня ми плануємо зробити відкриття муралів, буде також презентація у велосипедних та автомобільних маршрутах. У межах цього проєкту розробляємо ще й маршрути, які з’єднують ці громади, розробляються дуже детально, щоб навіть велосипедист без досвіду міг електричкою приїхати в Дубно, велосипедом проїхатися муралами Дубна, Привільного і Тараканова, побачити туристично-привабливі місцини цих місць. Це буде ще одна арт-родзинка.

(мурал у Тараканові)
Також Олена Тинник зазначила, що кожен крок роботи – мультиплікація, ескізи, резюме художників – погоджували з Українським культурним фондом. А також висловила сподівання, що такі мурали з’являтимуться у різних містах України.
Зображення у Дубні вже завершене, а сприймають його по-різному. Перехожі придивляються, обговорюють, виловлюють припущення щодо закладеного сенсу та ідеї, яку втілив художник. Саме зображення декому сподобалося, у декого викликало зовсім протилежні емоції, але, однозначно, що байдужим не залишило нікого.

(497)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію