У Дубенській міській раді роз’яснюють права учасників бойових дій на отримання земельної ділянки
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з’єднань, об’єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік осіб, які належать до учасників бойових дій визначено ст. 6 зазначеного закону.
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва в оренду). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність у таких розмірах:
1) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;
2) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара.
Крім того, на загальних підставах, учасники бойових дій мають право на отримання земельних ділянок:
1) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
2) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
3) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.
Надання у власність земельних ділянок здійснюється за умови, що учасник бойових дій не скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки зазначеного цільового використання, а у випадку отримання земельної ділянки на яке він має першочергове право, якщо він надав посвідчення учасника бойових дій.
Згідно ст. 123 Земельного кодексу України для отримання земельної ділянки слід звернутись з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки особі, яка зверталась з клопотанням про відведення землі потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту. Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. При цьому, слід зауважити, що максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування У двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення його затвердження та надання земельної ділянки у власність або користування.
Для реєстрації права на земельну ділянку слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (державного реєстратора) з такими документами:
1) заявою встановленої форми;
2) документом, що посвідчує особу;
3) рішенням про передачу земельної ділянки у власність або у користування;
4) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.
Після внесення відомостей до Державного реєстру прав державний реєстратор формує в реєстрі витяг про проведену державну реєстрацію прав, який розміщується на веб-порталі Мін’юсту для доступу до нього заявника. Витяг за бажанням заявника може бути наданий державним реєстратором у паперовій формі з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено адміністративний збір.
З моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку її власник має право самостійно розпоряджатися нею.

(189)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію