Думки експертів розділилися щодо Нового українського правопису
Вже сьогодні, 3 вересня, українські школярі приступили до навчання. Проте, зовсім скоро вивчати українську мову доведеться не лише школярам, а й їхнім вчителям та батькам. Це тому, що Міністерство освіти і науки України підготувало проект – Новий український правопис, який розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя. А також зміни направлені на те, щоб остаточно викорінити показову «близькість» української та російської мов та повернутися до української правописної традиції.
Найбільш вражаючі зміни в українському правописі – це, насамперед, використання букви «и» на початку слова, а саме не індик, а «индик», «ирій» (= вирій), ірод – «ирод», «икати», «икавка».
Зміниться також правопис слів, в яких перша частина – «регулярно вживаний іншомовний компонент». Найбільше у вічі впадає написання слів «попарт», «попмузика», «пресконференція».
Варто звернути увагу і на пункт, який стосується іншомовного компонента і визначає кількісний вияв. Наприклад, пропонується писати «топмодель».
Зміни можуть торкнутися й іншомовних компонентів віце- та екс-: «віцепрем’єр», «віцеконсул», «ексчемпіон», «ексміністр», «експрезидент».
Ще зі шкільних років українців навчали, що слова з частиною пів- пишуться разом (або через апостроф), у разі власних назв – через дефіс. У проекті нового правопису числівник пів (зі значенням «половина») пропонують писати окремо з наступним іменником – загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини: «пів аркуша», «пів години», «пів відра», «пів міста», «пів огірка», «пів острова», «пів яблука», «пів ящика», «пів ями», «пів Європи», «пів Києва», «пів України». Водночас якщо пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх рекомендують писати разом: «піваркуш», «південь», «півзахист», «півколо», «півкуля», «півмісяць», «півоберт», «півовал», «півострів».
З дефісом пропонується писати складні іменники з першими компонентами власне-, невласне, що надають їм значення справжності / несправжності, ідентичності / неідентичності: «власне-зв’язки», «невласне-зв’язки», «власне-іменники».
Зміни в українському правописі торкнуться також іншомовних слів, в написанні яких допускатиметься варіативність у словах, узвичаєних в українській мові з «ф», допускається орфографічна варіантність на зразок: анафема і «анатема», дифірамб і «дитирамб», ефір і «етер», кафедра і «катедра», логарифм і «логарифм», міф, міфологія і «міт», «мітологія», Афіни і «Атени», Марфа і «Марта» та ін.
Думка експертів з різних сфер діяльності щодо змін в правописі теж відрізняється.
«Прийняття нового правопису має історичні підстави, які пов’язані з відновленням української мови, порушеною російським впливом. Це абсолютно правильний крок, який потрібно було зробити ще відразу ж після проголошення української незалежності. Прийняття нового правопису відновить концептуальну цілісність окремих сфер української мови. Ці заходи спрямовані на розвиток української мови, відновлення історичної справедливості та зміцнення української державності», – вважає Член Правління міжнародної спілки «Інститут національної політики» Марина Багрова.
Зовсім протилежну позицію щодо цього питання має Євген Савісько, релігієзнавець, культуролог, резидент «Кабінету експертів» громадського руху «Всі разом!»:
«Приймати новий правопис звісно потрібно. Але не так як це робиться зараз – поспіхом. Насамперед викликає занепокоєння можливість написання деяких слів двома варіантами. Наприклад: аудієнція і «авдієнція», «анатема» і анафема. А як буде вчитель у школі чи викладач у виші оцінювати таке написання? За принципом, що йому більше не сподобається? Або як це буде на державній службі чи в органах місцевого самоврядування? Задля чого почалась кампанія по обговоренню нового правопису української мови саме зараз? Трохи більше ніж за півроку до виборів Президента України, і трохи більше ніж за рік до виборів до Верховної Ради України? Хіба не зрозуміло, що одним це дасть можливість похвалятися, що вони нібито щось роблять, а їх опонентам вкотре дасть можливість критикувати теперішню владу».
Зміни ще не діють, а проект нової редакції Українського правопису оприлюднений для обговорення. Якщо маєте зауваження та пропозиції – надсилайте їх до 15 вересня 2018 року за формою (таблиця громадського обговорення) на електронну адресу секретаря Української національної комісії з питань правопису Шевченко Лариси Леонідівни: e-mail: [email protected].

(318)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію