Голова казначейства в Дубні: бюджет країни ніколи не був профіцитним (фото)
Дубенське казначейство, як і інші, не реорганізовуватимуть поки є райони
У п’ятницю, 18 жовтня, у сесійній залі Дубенської міської ради відбулась колегія працівників казначейської служби за підсумками 9 місяців. Головувала керівниця Державної казначейської служби України Тетяни Слюз. Після чого голова казначейства України відповіла на запитання журналістів.
Спершу Тетяна Слюз пояснила мету:
«У нас уже склалась традиція щокварталу проводити колегію. І проводимо її в якійсь області. Поруч з роботою у нас діє акція «Пізнай Україну». Чому обрали саме Дубно? Щоб показати колегам з інших областей Рівненщину, Дубно. Зараз їдемо в Острозьку академію».
Темою колегії була діджиталізація, оскільки в казначействі, за словами очільниці, давно працюють з електронними сервісами, все автоматизовано, а розпорядники коштів «бояться техніки». Зокрема, є проблеми з низькою потужністю техніки, доступом до Інтернету. Для того в кожному районному чи міському казначействі створили місце, обладнане необхідною технікою, для клієнтів. До того ж у державі всі переходять на рахунки ІВАN – замість 14 знаків стало 29. Говорили й про новинки. Наприклад, про закон, яким запроваджується єдиний рахунок для платників податків.
«Платник податку сплачуватиме на один рахунок певну суму, а вже коли наступатимуть терміни сплати – фіскальна служба автоматично подаватиме електронні реєстри і автоматично в програмному продукті через органи казначейства центрального апарату буде робити розгонку. Платнику податків, бухгалтеру буде легко працювати з 1 січня 2021 року. Він поповнив рахунок і його далі не цікавить як воно розподіляється», – розповіла керівниця казначейства країни.
Тобто для бухгалтерів не матиме значення зміна рахунків, невчасне інформування про їхню зміну, а відповідно сплата платежів не за тими реквізитами.
Відповіла Тетяна Ярославівна і на запитання, що стосуються державної скарбниці.
«Бюджет України ніколи не був профіцитним. Що це означає? Що доходи перевищують видатки. Такого не було. Український бюджет є дефіцитним, але ми платимо пенсії, зарплати. Дефіцит покривається запозиченнями та приватизацією».
За 9 місяців цього року загальний фонд бюджету країни виконаний на 659 млрд при плані в 668 млрд. А серед основних причин дефіциту керівниця називає залежність митниці від валютного фонду та проблематику по приватизації майна.
Зважаючи на те, що колегія відбулась в Дубні, ми поцікавились в очільниці, коли ж можливе об’єднання відділів та управлінь з сусідніми районами, про що говорилось раніше.
«Перед колегією я зустрічалась з колективом, ми проводили маленьку нараду в казначействі в Дубні. А у 2015 і на початку 2016 року я об’їздила всю Україну, проводила нараду в цьому залі. Щодо об’єднання – скажу свою думку. Я розумію адміністративну реформу, але ми поки що не об’єднані. Казначейство є в кожному районі та в кожному місті, в обласних центрах. Поки будуть функціонувати райони – доти там будуть казначейства. Ми готові технічно надавати послуги в електронному вигляді, але клієнти не готові, як вже говорила, через інтернет і техніку, – зауважує Тетяна Слюз. – Коли почався процес децентралізації я ставила запитання: «Для чого кожній об’єднаній громаді казначейство». При чому відразу виникає кілька проблем: перша – приміщення, друга – автоматизація процесів, третя – фахівці. Об’єднання – це добре, але поки що в нашій службі воно не планується. Якщо центральна влада прийме рішення по об’єднанню районів – ми нікуди не дінемось, робитимемо це».
Та додала, що в різних областях реорганізували казначейства тоді, коли міські, районні та обласні відділи/управління розміщувались в одному приміщенні.
(220)
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію