Полинув у засвіти ангелом небесного війська ще один наш мужній захисник з Дубенщини
14 березня 2024 року, в бою за Україну, свободу і незалежність Батьківщини, загинув ШАДУРСЬКИЙ Іван Володимирович.
Знову біль, сум, горе, глибока рана у серцях жителів Повчанської громади та України в цілому.
У цей гіркий час вся Повчанська громада, депутатський корпус, виконавчий комітет сільської ради, односельці, побратими – всі глибоко сумують та висловлюють щирі співчуття всій родині Івана Шадурського, разом з ними переживають велике горе. Розуміємо, що жодними словами не втамувати пекучий біль та не загоїти рани в душах його близьких. Світлий, добрий спомин про звитяжного захисника України назавжди залишиться у наших серцях!
ІВАН ШАДУРСЬКИЙ народився 6 жовтня 1988 року у селі Яблунівка. Навчався у Миколаївській ЗОШ І-ІІ ступенів, яку закінчив у 2004 році. Продовжив здобувати освіту у Демидівському ВПУ за спеціальністю тракторист-машиніст. Професію обрав близьку до душі, адже любив рідне село і свою землю, мав хист до техніки. Хазяйновитий, роботящий, справжня опора та підтримка для батьків. 20 травня 2008 року юнак був призваний до лав Української армії і проходив регулярну службу у внутрішніх військах у м. Сімферополі АР Крим. Іван був справжнім патріотом своєї держави. Саме тому з 2015 року став учасником бойових дій АТО. А з початком повномасштабного вторгнення рф на територію України не зміг стояти осторонь та 25 лютого 2022 року пішов добровольцем на фронт. Він казав, що повинен зупиняти ворога там, аби лихо не постукало у його дім. Казав, що у полон не здасться ніколи. З ним завжди була граната. Додому повернеться лише з перемогою. Незабаром повертається… назавжди… на щиті…
Старший солдат Іван ШАДУРСЬКИЙ, розвідник-сапер розвідувального відділення розвідувального взводу десантно-штурмового батальйону, пройшов не один бій, захищав нашу країну на Сумщині, Запоріжжі та Донеччині. За мужність, самовідданість та зразкове виконання службового обов’язку нагороджений медаллю «За оборону рідної держави», за відвагу та відданість у боротьбі за оборону міста Бахмута нагороджений медаллю “За оборону Бахмута”.
Іван пішов на фронт, щоб захистити свою країну і своїх рідних. Він був сміливим і відважним воїном.
А ще був дуже добрим хлопцем, прихильним до людей і до всього навколишнього. Любив своїх друзів і односельців, допомагав не словом, а ділом. Мріяв про сімʼю, з якою не склалося…
Перестало битися хоробре серце захисника на 36-му році життя. Свою останню битву Захисник героїчно прийняв 14 березня 2024 року неподалік населеного пункту Тоненьке, Покровського району, Донецької області.
Вірою і правдою боровся із окупантом за нашу Україну, за життя та майбутнє кожного українця, проте не вдалось зберегти своє… Відданий Військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконавши військовий обовʼязок, загинув в бою за Україну, її свободу і незалежність..
Подвиг Героя Івана ШАДУРСЬКОГО назавжди буде закарбований в нашій пам’яті і пам‘яті прийдешніх поколінь.
Низький уклін та наша глибока вдячність Героєві! Вклоняємось перед відвагою, стійкістю та патріотизмом Воїна.
Про церемонію прощання та чин похорону повідомимо згодом.
Дні скорботи у Повчанській громаді…
Спи спокійно, Герою… Вічна пам’ять і вічна Слава!
Слава Україні! Героям Слава

(6990)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію