Дубенчанин привіз у замок раритети з Франції

Колишній житель Дубна передав заповіднику
Побачити Париж і…залишитись у ньому на довгих 20 років. Життєва історія дубенчанина Олександра Зубкова спочатку мало чим відрізнялась від біографії його ровесників: закінчив школу №2 у нашому місті, пішов працювати на ливарно-механічний завод. А ще у вільну годину вдома любив займатись столярною справою, різьбою по дереву. Однак доля кожної людини знаходиться в її руках. І Олександр Володимирович круто змінив її 1999 року, поїхавши на заробітки до Франції. Надовго затримуватись за кордоном не планував. Але виявилось, що українські робітники-універсали у цій країні в особливій пошані, а тому пропозицій щодо працевлаштування вистачало.
Так і спливло понад 20 років. Деякий час Олександр Зубков працював і мешкав у Парижі, а згодом переїхав у місто Монруж, що розташоване неподалік французької столиці. За цей час дубенчанин досяг певного кар’єрного росту: від найманого робітника, який займався ремонтом будинків – до співвласника фірми, яка виконує ці роботи.
Олександр має ще одне захоплення – інтерес до старовинних речей. Антикваром себе не вважає, але часто буває на браканті (ринок у Парижі, на якому продають раритети) і купує речі, які становлять певну історико-художню цінність.
У цьому році кілька таких антикварних речей він вирішив передати в Державний історико-культурний заповідник м. Дубна. Спочатку робив це через голову Дубенського осередку ОЛПЗ «Волинь» УДА Валентину Сіньковську. Так, нещодавно реставратори заповідника відновили два антикварних крісла кінця ХІХ століття у стилі Луї ХІІІ, які були передані з Франції.

10 червня Олександр Зубков відвідав Заповідник особисто і передав у його фонди кілька раритетних речей: паперові гроші УНР, датовані 1918 роком, французькі ілюстровані журнали періоду Першої світової війни, «Історію України» для дітей, надруковану в Нью-Йорку, геральдичний журнал, старі праски, дерев’яні деталі буфету ХІХ століття.
На питання, що спонукає його займатись благодійністю, Олександр Зубков відповідає коротко: «Я люблю своє місто і наш замок».

(105)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дякуємо!

Тепер редактори знають.