Нові антропологічні надходження у фонди Державного історико-культурного заповідника
У фонди Заповідника на постійне зберігання поступили два скелети європеоїдної раси культури кулястих амфор (ККА) доби енеоліту. Вони були знайдені Віталієм Ткачем під час археологічних досліджень у 2019 році поблизу Дубна. В кар’єрі по добуванню піску випадково порушено поховання, воно мало два поверхи, так званий «Будинок мертвих». Перше поховання, нижнє, мало дашок перемазаний глиною, там знаходився скелет у сидячому положенні. Він зберігся повністю, має повний набір кісток, добре збережені кістки черепа і нижньої щелепи. Вражає стан зубів – усі вони в наявності і не має жодних ознак карієсу, тільки є значний наліт, тобто «зубний камінь», що вчені пов’язують зазвичай зі значним відсотком білкової їжі в раціоні та певними проблемами з дотриманням гігієни. Приблизний вік першого скелета 25-30 років, стать чоловіча. Поруч цього скелета знайдені уламки посуду. Коли проводилось друге захоронення, дашок був зруйнований і порушив цілісність розташування кісток першого поховання. Другий кістяк зберігся гірше, представлений невеликою кількістю кісток і черепом з щелепою, вік 30-35 років, стать чоловіча.
Дослідження старожитностей культури кулястих амфор тривають вже понад століття. На землях України пам’ятки ККА становлять східний локальний варіант і також мають досить тривалу історію вивчення (Свешников 1983; Szmyt 1999). Але антропологічний матеріал цієї культури на нашій території вивчали епізодично. Головною причиною цього був і є поганий стан збереженості кісткових решток із поховань ККА, пов’язаний, в основному з давніми втручаннями (багато могил відкриті випадково через незначну глибину залягання). За таких обставин з антропологічного матеріалу часто можна було зняти інформацію переважно про стать і вік померлих. В експозиції ДІКЗ м. Дубно уже відтворено поховання ККА, де представлено два скелети, знайдені при оранці в селі Івання Дубенського району. Відомий антрополог Г.В. Лебединська виконала графічну реконструкцію портрета чоловіка з цього поховання, що дало змогу дізнатися як виглядала ця людина за життя.

Минуло декілька десятиліть, але антропологічні колекції, які представляють населення ККА України, практично не поповнилися. Тож надіємось, що поява нових матеріалів з цього регіону, а особливо таких унікальних як ККА, викличе значний інтерес в антропологів. В найближчому майбутньому сподіваємось на партнерство з науковими установами Західної Європи, з метою проведення генетичної експертизи і радіовуглецевого аналізу, що дозволить глибше вивчити населення ККА нашого краю, стан яких є малодослідженим.
Власюк Галина Іванівна, провідний зберігач фондів

(144)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію