Дубенчани поїдуть до Польщі вчитись рятувати Ікву та вирішувати екологічні проблеми
У Дубні побувала офіційна делегація з Польщі, щоб налагодити партнерство у вирішенні екологічних проблем Дубенщини
В рамках транскордонного співробітництва Рівненщини та Вармінсько-Мазурського воєводства у Польщі, багатолітньої співпраці Дубна та міста-побратима Гіжицько сьогодні ведуться активні перемовини про допомогу поляків, зокрема дубенській владі у вирішенні екологічних проблем, в тому числі будівництві очисних, усунення інших проблем забруднення Ікви.
Засідання відбувалося 26 липня в форматі круглого столу за участю представників польської сторони: віце-маршалка Сильвії Яскульської, президента Фундації охорони великих озер мазурських Йоланти Пєтровської, президента правління воєводського фонду охорони середовища і водного господарства Ольштина Адама Кшишкуфа, головного технолога господарства водо каналізації та водопостачання Ельку Марека Чшибиша, вуйта гміни Видміна, члена ради Фундації охорони великих озер мазурських Радислава Круля та представників Дубенщини: народного депутата Олександра Дехтярчука, начальника управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської облдержадміністрації Олександра Мурана, міського голови Василя Антонюка, головного технолога ДП «Екотехсервіс», проектанта нових дубенських очисних Віктора Луцика, представників комунального господарства міста, працівників міськради, представників ЗМІ тощо. Перекладала зустріч кореспондент Польського радіо м. Ольштин Ярослава Хрунік.
Гості привезли дубенчанам презентацію власних багаторічних напрацювань, розповіли про свої проблеми, досвід та плоди напрацювань щодо вирішення екологічних питань, в тому числі забруднення водойм Мазурського повіту та географічно суміжних регіонів. Президент Фундації охорони великих озер мазурських Йоланта Пєтровська розповіла, що поляки ще в 1993 році почали бити на сполох через забруднення озер та річок. По-перше, було розуміння, що Мазурський край має туристичний потенціал саме завдяки рікам та озерам, а по-друге думали про те, що важливо зберегти екологію та чистоту водойм для майбутніх поколінь.
В презентації делеганти продемонстрували карту водойм географічного регіону та позначили, які озера були абсолютно забрудненими станом на 1993 рік, а які вже були на межі. Чистих водойм, придатних для купання на той час було лише 20%. Тоді влада прийняла рішення створити фундацію, яка об’єднала представників усіх географічно суміжних регіонів, яких поєднали спільні екологічні проблеми. Таким чином відбулася координація зусиль. Далі розробили план дій на близьку та дальню перспективу. Головний акцент, як зауважила президент, будували не на очищенні озер, а – на усуненні джерел забруднення. Тож поступово ці питання вирішили (на це пішло більше десяти років). На сьогоднішній день чисті водойми слугують чудовою рекреаційною зоною та привабою для туристів, що сприяє економічному благополуччю. Перспектива діяльності по усуненню екологічних проблем розроблялася на 25 років. А всі проекти – далекоглядні та з урахуванням потенційних проблем теперішнього і майбутнього.
Пані Йоланта зазначила, що головне і найскладніше – документація та фінансування. На початках розраховували на підтримку держави, допомагали американські донори, світовий банк. Шукали інвесторів де тільки. Частка фінансування держави та місцевого бюджету – 51%. Згодом вдалося заручитися підтримкою і Євросоюзу. Таким чином до 2014 року вдалося побудувати 21 нову очисну споруду і 12 – модернізувати, замінити 160 кілометрів санітарної каналізації (протяжністю як довжина траси від Гіжицько до Парижа), замінити водогони, побудувати відводи для дощових вод, станції очищення питної води тощо. Окрім всього, це неабияка інвестиція – у 600 млн. злотих.
На сьогодні вдалося вирішити дуже багато проблем в екологічному напрямі і зняти питання забруднення озер і річок в Мазурському краї зокрема. Окрім всього, люди споживають очищену воду. Все це стало можливо завдяки спільним і злагодженим діям влади межуючих регіонів, яких об’єднала спільна екологічна проблема і звичайно ж завдяки бажанню робити зміни.
Під час зустрічі міський голова Дубна розповів партнерам про проблеми з річкою Іквою та закликав допомогти, зазначивши:
«Може, й запізно, але нам потрібно негайно вирішувати питання забруднення річки, рятувати Ікву».
Польські партнери висловили готовність передати всі свої напрацювання, познайомити з документацією та запросити 40 чоловік з Дубна для навчання та обміну досвідом. Також передати контакти з можливими донорами, які проявляють готовність інвестувати в екологічні проблеми.
Василь Антонюк розповів, що вже практично завершена проектна документація будівництва нових очисних споруд у Дубні. Тож для гостей Віктор Луцик презентував напрацювання. Розповів, що проблема нинішніх дубенських очисних полягає в малих потужностях, які не розраховані на скиди з молокозаводу. А нові будуть мати вдвічі більші потужності, яких вистачить для прийому та очистки всіх скидів та відповідатимуть теперішнім вимогам міста. Також проектант розповів, що технології очистки на дубенських очисних не забезпечують очищення від фосфатів та ряду інших хімічних сполук, які сьогодні продукуються внаслідок діяльності молокозаводу, побуту, автомийок тощо. Тож на етапах нових очних споруд буде передбачена очистка за сучасним європейським зразком. Польські партнери, ділячись досвідом, зауважили, що виготовляти і проектувати необхідно враховуючи не лише вимоги сучасності, а й всі можливі майбутні зміни та перспективи на п’ятдесят років вперед. Враховувати й те, що може з’явитися ще декілька підприємства, зрости густонаселеність міста тощо.
На завершення влада Дубна домовилася про співпрацю у вирішенні наболілих екологічних питань з поляками. Вже в скорому часі дубенчани поїдуть на навчання та за досвідом у Польщу. Допомагатимуть поляки не фінансово, а поділяться досвідом вирішення екологічних питань і навчить, де брати гроші і як правильно працювати з інвесторами.
Йоланта Пєтровська пояснила для кореспондента Інформаційного порталу м. Дубно свою позицію:
«Нам було не просто розпочинати, але мали бажання і почали рухатися у напрямі вирішення проблем. Найскладніше – правильно написати проект, оформити документацію, знайти фінансування. Важливо враховувати перспективу майбутнього і розрахувати свої можливості, щоб справитися і щоб врешті не довелося повертати гроші інвесторам, донорам. Але немає нічого неможливого, якщо є бажання. Тому ми сьогодні готові допомогти дубенчанам. Я особисто вірю, що у вас все вийде як найкраще».
(273)
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію