На замітку дубенчанам – чи варто вітати жінок з 8 березня?

Для того, щоб поставити остаточну крапку в пошуках змісту свята 8 Березня, відповідаючи на питання вітати нам жінок чи не вітати, скажу коротко: вітати! Незалежно від політичних, релігійних, чи будь-яких інших причин – вітати треба всім і всіх!

Коли підстав  не вітати жінок шукає чоловік, то одне з двох: він або скнара, або латентний гей, який лише очікує, щоб усі вітали його самого. У самій природі повноцінного чоловіка закладено бажання опікуватися жінкою постійно, круглорічно, не лише один день у році. І на рівні підсвідомості кожен із нас дуже добре знає, що не завжди був у цьому ідеальним. Тому, маючи нагоду проявити свою мужність і свою приналежність саме до сильної статі, він не буде виправдовуватися й шукати тисяч причин не зробити хоч найменшу приємну дрібничку для людини, яка йому небайдужа. Ну, при чім тут Клара Цеткін, якщо ви по життю хам і невдячна тварюка навіть стосовно тих людей, які найбільше вас люблять і найбільше за вас турбуються?

Якщо ж можливість отримувати вітання в цей день заперечує сама жінка, яка показово не хоче щоб їй говорили приємні слова та дарували мертві рослини, то перед нами класичний випадок того, що в психології називається аутоагресією. Раджу таким людям якомога швидше звернутися за консультацією до спеціаліста. Справа в тому, що так само, як у природі чоловіка закладено здобувати та дарувати, в природі жінки закладено з вдячністю приймати все те, що їй дають або дарують. Це не дрібний, цинічний обмін послугами, не побутова проституція, а глибоко онтологічний закон існування всесвіту, де кожна сутність має своє місце, права та обов’язки.

Звичайно, 8 березня – це цілком умовна та зовсім необов’язкова дата на українському календарі. І вже напевне, можна знайти тисячу причин, чому нашим із вами сучасникам можуть не подобатися старорежимні святкування, коли нині вже маємо прекрасні «День матері» та неділю Жінок-мироносиць. Все ж, логіка, шляхетність і цілком здоровий глузд підказує, що ми завжди повинні шукати найменших підстав зробити один одному приємне, виявити повагу та пошану. Навіть без причини. А тим більше – коли вона таки з’явилася.

Будьмо відвертими. Нині для нас 8 Березня зовсім не свято феміністок, комуністів і повій. Це свято жінок і весни. Перекручувати його зміст дуже нечесно. Визнайте, що наше покоління сприймає його зовсім по іншому, а тому асоціація цього свята з часами французької революції доволі перебільшена й лукава. У XXI столітті це вже зовсім інший зміст і зовсім інші реалії, ніж вони були в кінці XIX-початку XX.  Це десь те саме, що вперто продовжувати Різдвяні колядки асоціювати суто з язичницькими святкуваннями. Так, коріння колядок у поганстві, але вже давно вони не є поганськими. Навпаки – прославляючи Христа Спасителя християнські колядки якраз прямо заперечують своє поганське коріння.

Щире, велике та по-справжньому чоловіче серце не зможе відмовити слабкій статі у їх дрібних забаганках. В іншому випадку – слабка стать – це сам чоловік.

Усім весни, миру та добра! Ну, й кохання. Як же без нього!

 ПРОТОІЄРЕЙ ЄВГЕН ЗАПЛЕТНЮК

(150)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію