Роз’яснення щодо аліментів на утримання дружини або чоловіка
Надавати матеріальну підтримку тому з подружжя, хто її потребує, під час перебування у шлюбі, чи після розлучення, і навіть без наявності спільних дітей, у багатьох країнах світу є нормальною та звичною практикою.
Тому, не дивно, що перше про що питає чоловік, який є громадянином іноземної держави, і планує розлучитись зі своєю українською дружиною в Україні, – скільки мені потрібно платити дружині після розлучення згідно українського законодавства.
І, на жаль, змушені визнати, що є люди, які користуються незнанням інших людей законів України.
Насправді, в українському законодавстві також передбачена низка підстав та умов, за яких в одного з подружжя виникають зобов’язання утримувати іншого під час перебування з ним у шлюбі або ж після розлучення, але ці підстави повинні бути дійсно вагомими та переконливими, та й потребують доказів. Підстава – я є домогосподаркою і не маю доходу не спрацює.
Важливим моментом є те, що законодавство України ставить чоловіка та дружину в рівні умови. Це означає, що матеріальну допомогу чи аліменти, за певних обставин, може отримувати як дружина від чоловіка, так і чоловік від дружини.
До прикладу, якщо чоловік проживає з малолітньою дитиною, яка знаходиться на його утриманні, то він вправі вимагати від колишньої дружини аліменти на утримання їх спільної дитини, та нести з нею рівні витрати щодо утримання дитини.
Якщо чоловіку потрібна матеріальна допомога через те, що він став непрацездатними за час перебування в шлюбі чи протягом одного року після розірвання шлюбу, то в судовому порядку він може звертатись щодо її стягнення з колишньої дружини.
Наведені приклади свідчать саме про рівність кожного з подружжя перед обставинами, які вказані в законах України та дійсно передбачають право одного з подружжя на утримання іншим не залежно від статі.
До таких обставин належать: інвалідність, передпенсійний вік, потерпання від насильства чи протиправної поведінки другого з подружжя, вагітність чи утримання спільної малолітньої дитини, чи будь-які інші істотні обставини, за яких людина не мала можливості бути працевлаштована та отримувати дохід на проживання.
Якщо вище перелічені обставини і мали місце в житті одного з подружжя, то дійсно можна звернутися до суду щодо стягнення аліментів з другого з подружжя. Але всі ці обставини повинні мати доказову базу, а також підлягає доказуванню момент, що той з подружжя, на якого накладаються зобов’язання платити аліменти, має можливість їх оплачувати.
Найбільш поширений випадок стягнення аліментів на чоловіка/дружину – це проживання із спільною дитиною до досягнення нею трьох або шести років. Для стягнення аліментів в цьому випадку не має значення, чи працює такий чоловік/дружина і його/її матеріальне становище. Однак, стягнення аліментів можливе тільки в разі, якщо платник аліментів має можливість надавати матеріальну допомогу. При цьому аліменти присуджуються не щодо кожної дитини, а в залежності від встановлення самого факту необхідності додаткового утримання дружини/чоловіка.
У всіх інших звичайних обставинах, коли один з подружжя не працював чи не працює по власній волі, дітей спільних не виховує і за хворими членами сім’ї не доглядає, є цілком здоровим та працездатним, то будь-які надані їй/йому матеріальні виплати зі сторони іншого з подружжя можуть відбуватись тільки за його особистим бажанням.
До прикладу, коли дружина не згідна з рішенням чоловіка не надавати їй кошти, дружина має право звернутись до суду, але вона повинна бути готова до надання пояснень у суді, чому саме чоловік зобов’язаний їй давати гроші.
Дану консультацію підготовлено в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я маю право!». Більш детальну інформацію щодо реалізації та захисту своїх прав та законних інтересів у різних сферах життєдіяльності можна дізнатися у відділі «Дубенське бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою вул. Грушевського, 134, каб. 212, 213.

Анатолій Андріюк, начальник відділу «Дубенське бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

(163)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію