Сім’ї дубенчан потрібна допомога небайдужих
Життя молодої пересічної дубенської сім’ї змінилося 7 років тому, коли в дім прийшла біда. Щасливе та хвилююче очікування сина для подружжя Федів обернулося труднощами та тривогами через лікарську помилку. Травма під час пологів для маленького Тимофійка закінчилася страшним діагнозом – Дитячий церебральний параліч (спастичний тетрапарез), вторинна мікроцефалія, судомний синдром, відставання в стато-кінетичному розвитку. Мама хлопчика Карина Юріївна весь час проводить з дитиною, яка не може ступити без неї й кроку, сидіти та справитися з будь-якими побутовими дрібницями. Сім’я постійно змушена проходити дороговартісну реабілітацію, щоб поставити дитину на ноги, зробити самостійною, адже це – найзаповітніша мрія батьків.
Про важкі будні маленького Тимофія та випробування, з якими постійно стикається родина, мама хлопчика розповіла журналістці Інформаційного порталу м. Дубно.

– Карино Юріївно, розкажіть, будь ласка, коли Ви дізналися про хворобу сина?
– Про те, що нас чекають труднощі ми дізналися відразу, адже це наслідок пологової травми –ДЦП і суміжні хвороби. Почали відразу лікувати, перший час адаптувалися, намагалися зрозуміти, що це і що нас чекає в майбутньому. Місяць після народження почали лікування і вже 7 років ми на різних реабілітаціях. Постійно працюємо, щоб дитині ставало краще. Позитивна динаміка є, але вона дуже повільна.
– Є різні типи ДЦП, які саме симптоми в Тимофія?
– У нашому випадку ДЦП – це спазмовані м’язи тіла, дитині важко рухатися, адже постійно тягнуть ручки, ножки та їх постійно потрібно розминати, працювати фізично, щоб він міг це робити і розумово, щоб розумів як це робити. Це 24 години на добу постійна робота.
– Те, що сталося з вашим сином нещасний випадок чи лікарська помилка?
– Це не нещасний випадок. Ми зверталися у прокуратуру, поліцію. Але постало питання: нам зараз доводити вину лікаря чи розпочинати реабілітацію з дитиною, адже час був обмежений. Звісно, ми вибрали реабілітацію дитини.
– Як важко хлопчику справлятися з побутом?
– Все я допомагаю, адже в побуті дитина не може обходитися самостійно. В нас ще є тато біля нас, який допомагає, а також ми живемо з бабусею та дідусем Тимофійка.
– Чи зверталися Ви до когось за допомогою?
– Ми зверталися і нам допоміг з коштами на реабілітацію один львівський фонд 2 роки тому. Пізніше ми звернулися в інший фонд у Тернополі, але, на жаль, нас там обманули. На дитину збирають по сьогоднішній день, як нам розповіли знайомі, не повернули нам документи і користуються діагнозом, фотографіями, так, як ми надавали всі документи, звертаючись в благодійний фонд. Намагалися ми впоратися й своїми силами, не обійшлося без допомоги друзів, рідних та знайомих. Львівський фонд збирав кошти і в Дубні, містяни не були байдужими, всі допомагали, ніхто не обійшов стороною.
– Тимофій вже шкільного віку, чи проходить він якесь навчання?
– Ми їздимо до логопеда, це не дефектолог, тобто до школи ще не готуємось. Але фахівець з нами працює – букви, цифри вивчаємо. Син все розуміє, не говорить, але інтелектуально збережений, все що потрібно показати – він показує. Весь мій вільний час – це робота з дитиною. Постійні поїздки в Рівне, Луцьк, Трускавець. Знайомі звикли, що ми постійно запізнюємося, адже постійно в дорозі. Ми б ще хотіли поїхати на реабілітацію у Польщу, але зараз немає змоги. Там інше лікування, але ми не можемо це собі дозволити.
– Чи бачите Ви зміни, покращення після реабілітації?
– Є позитивна динаміка, інтелектуально він розвивається. Коли вперше прийшли до логопеда, вона думала, що дитина розвинена лише на рівні побуту, але коли почала з ним працювати, то була шокована тим, настільки він всього знає. У фізичному плані ми працюємо не з одним реабілітологом, а з декількома. Займаємося іпотерапією, лікувальною фізкультурою, голкотерапією і ще багатьма видами, а також вдома робимо вправи. Нещодавно придбали спеціалізований велосипед і ще багато всього.
– Чи дають лікарі якісь прогнози на майбутнє?
– Про це ніхто сказати не може, але я сподіваюся, що дитина стане самостійною. Я не просто сподіваюся, я знаю, я вірю у це і тому працюю над цим. У нас є великі шанси. Враховуючи, що голова була дуже сильно травмована при пологах, у Рівному казали, що щоб ви не робили, вам нічого не допоможе. Казали, що в нас дитина овоч.

– Дивлячись на постійне лікування, чи спілкується Тимофій з однолітками?
– Ми в лікарнях не лежимо, коли потрібно – курсами. Дитина повністю соціалізована, в нього всі здорові друзі, він є на всіх днях народженнях, дитячих заходах, ми виходимо в центр міста. Нашого Тимофійка знають майже всі, адже ми його не ховаємо, не обмежуємо в спілкуванні. Його друзі знають як з ним привітатися, що він хоче. В цьому дитина необмежена.
– Як багато коштів Ви витрачаєте на постійні реабілітації?
– Середня сума в місяць – від 6 до 9 тисяч. Це лише фізична реабілітація. Медикаментозно ми лікуємось курсами, Тімошу веде невропатолог зі Львова. Це місячний курс лікування, але суми різні, адже лікар приписує одного разу дешевші препарати, а іншого – дорожчі. Це може бути 3, 5, 9 тисяч. Також багато грошей йде на бензин, адже ми скрізь їздимо автівкою, маршруткою з ним їхати – просто нереально.
– Карино Юріївно, а як Вам вдається справлятися з цим?
– Це просто стає твоїм способом життя. Якщо ти це не приймеш, а будеш мучитися – чекає або психлікарня, або ти щось зробиш з собою. Але якщо ти це приймаєш, розумієш, що немає куди діватися, адже ти дуже любиш свою дитину, то мусиш справитися, а по-іншому бути не може. Ми хочемо поставити свою дитину на ноги та робимо для цього все можливе.
Незважаючи на семирічний вік, Тимофій досі пересувається у дитячому візку, який обладнаний спеціально для нього. А мама й справді весь час присвячує дитині, тож під час інтерв’ю хлопчик гуляв поруч зі своїм дядьком. Хоча рухи даються малюку важко, він справді все розуміє і навіть намагався потиснути журналістці руку на прохання мами привітатися з новою знайомою.
Спосіб життя цієї родини – постійно в дорозі, голова сім’ї постійно працює, адже на лікування потрібно багато грошей. Тож дубенчани просять всіх небайдужих допомогти врятувати щасливе та самостійне майбутнє їхнього єдиного синочка.
Реквізити для допомоги:
Федів Каріна Юріївна 5168757364669392 ПриватБанк
4149499114211384 ПриватБанк для допомоги в доларах.

(1019)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію