У Дубні підлітки влаштували цькування та вендету для ровесниці, чим довели до реанімації
Один з нещодавніх випадків у Дубні набув резонансу. Вразила історія дівчинки-підлітка, з якою ні з того, ні з сього стався судомний епілептичного характеру напад, внаслідок чого вона потрапила в реанімацію, де її із кризи виводили лікарі. Інформаційному порталу м. Дубно стало відомо, що напередодні дівчина отримала дуже сильне нервове потрясіння, яке спровокували підліткові розбірки та цькування однолітків. Що ж насправді відбулося з дитиною-напівсиротою? Давні дитячі психологічні травми далися взнаки? Сімейні проблеми? Чи помста однолітків?
Про підліткову агресію, випадки, коли неповнолітні влаштовують жорстокі побоїща, часто розповідають ЗМІ. Про що можна писати не одну наукову роботу. Але тим й гостріша ця тема для українського суспільства, бо рано чи пізно може стати дійсністю для кожного. Життя підлітків на вулиці, без контролю батьків, поза домівкою – межа, де закінчується дитинство і розпочинається спроба жити «по-дорослому».
То що сталося з героїнею нашої публікації?
Юлію до сьогодні переслідує група підлітків, діти з неблагополучних сімей. Це дівчата, які мешкають у центрі міста та хлопці ромської національності.
З відвертої розповіді Юлі дізналися, що на початку літа вона здружилася з цією компанією. До центру їздила, бо ж раніше мешкала у тому мікрорайоні і спілкувалася. Так з дня в день тинялися вулицями, закапелками центру міста, гуляли на «Острівку». Але одного разу Юля зайшла до однієї з подруг в гості. Мама стала пригощати дівчат чим мала. З нагоди візиту подруги до доньки (12 років) поставила на стіл спиртний напій з грушевим смаком. Юля, враховуючи її вік, схилилися до пропозиції дорослої і таки частувалася.
Після цього Юля по своїй дитячій наївності поділилася враженнями візиту до подруги з іншими підлітками і прокоментувала, що мама подруги споює дітей, наливаючи їм спиртне.
Звичайно ж, ровесники Юлине судження передали. Відгуки Юлі про гостину дійшли і до самої Насті та її сестри. Таким чином розпочався конфлікт, який вже можна далі охарактеризувати як вендету для колишньої подруги.
Користуючись своєю популярністю і беззаперечним авторитетом у друзів (дівчинка видна та лідер в компанії, агресивна, задиракувата, гостра на язик, показна) зібрала всю компанію. Кожному окремо розповіла, що Юля намовляє і зводить всякі брехні на всіх без винятку. Таким чином «натравила» натовп підлітків на Юлію. З тієї пори розпочалася «травка». Юлю ловили у кожному закапелку міста і били, обзивали, телефонували, принижували. Дісталося і ще одній Юлиній подрузі.
Так продовжувалося майже місяць. Бажання помститися Юлії дійшло до того, що її розшукували навіть вдома. Зграя підлітків обматюкали навіть маму Юлії. Від ромів Юлія отримала окремий наганяй.
До слова, як стало відомо кореспонденту, це не єдиний конфлікт в компанії. Окремо ситуація: одній з дівчаток цієї ж компанії циганські хлопці в серпні так надавали стусанів, що мала струс мозку і вибиті шибки вдома. Агресія набула масштабів.
Про свої пригоди Юля розповіла таке:
«Настя переловила мене в центрі міста разом з хлопцями, обступили в коло і сказала, щоб хтось з хлопців, кому « не впадло» зняв штани переді мною…. Вона намагалася принизити мене. Штурхали. Інші дівчата вимагали в мене вибачення, за те що я на них намовляю, але я на них не намовляла. Ще одного разу переловили за «Рікосом» і дівчата по черзі мене били по обличчю. Я вирвалася, забігла в будівлю неподалік. Мене якась жінка звідти провела на зупинку, подзвонила мамі і вона вже  зустріла на зупинці. Але дівчата наздогнали мене слідуючою маршруткою. Матюкали мене і маму».
Мама Юлі розповіла, що підлітки були настільки агресивними, що не дивлячись на її присутність, матюкалися і грубіянили, погрожували фізичною розправою. А далі продовжувалися дзвінки з погрозами з різних номерів.
«Я вже потім дружила з іншою дівчинкою. Її теж зі мною перестріли і побили. Мені сказали, що якщо я прийду до школи, то мене вб’ють» – розповіла Юля.
Напередодні свята знань, після тих всіх ситуацій з Юлею стала біда і вона потрапила з судомами в реанімацію.
Щоб з’ясувати істину наш кореспондент зустрічалася зі шкільними психологами, де навчаються діти, спілкувалася з педагогами та сусідами сімей, побувала в поліції та в соціальних службах.
Як з’ясувалося, затійниця вендети Настя вже змінила декілька навчальних закладів. В жодній зі шкіл не могла знайти спільної мови з дітьми та вчителями. Мама Насті – багатодітна мама-одиначка. Біологічний батько Насті – за тата лише їй та найменшій сестрі. Як розповіли сусіди, батько дуже жорсткий до дівчинки і сильно її карає, аж занадто «опікає». Карає побоями і залякує. Хоча нібито дуже захищає перед іншими і часто турбується життям доньки в навчальному закладі.
В нинішній школі дівчинка навчається лише рік. Класний керівник розповіла:
«Настя зараз в школі поводить себе не агресивно. Батько привів її посеред минулого навчального року і при мені сказав їй, що це «останній навчальний заклад, а далі буде колонія». При цьому дав їй підзатильника. Мені було не приємно таке спостерігати. В нашій школі вона не зачіпає дітей, тримається осторонь. До вчителів теж не просторікується. Але помічаються погляди з під лоба. Така навіть улеслива. Їй подобається, як я її хвалю, аж очі сяють. Вона зі мною спілкується. Якщо її немає, телефоную до батьків, з’ясовую. Буває таке, що слухавку не беруть. Раз змушена була прийти до дому. А там застала бруд як в смітнику, брудну постіль… Раз бачила маму в нетверезому стані в місті. Вона матюкала когось голосно. Там же ж дівчаток повна хата! Поза школою Настя поводить себе по-іншому. Вона спілкується з циганами. Звідтіля і педикульоз. А де ж не буде педикульозу, якщо такий бруд в домі? Мама її така доглянута як десь зустрінеш на вулиці. І Настя ходить одягнута гарно, ніби доглянута. Вдома ж я застала інше. Щодо агресії, то на початку літа вона разом з циганами побили випускницю однієї з шкіл. Батьки випускниці не стали звертатися в поліцію, бо ж дівчинці поступати ще. Ми стараємося тримати Настю під контролем, але ж багато залежить від сім’ї».
Як з’ясували в Дубенському відділі поліції, Настя в своїх дванадцять років попадала в поле зору поліції вже двічі. Поки що несли за неї відповідальність батьки (штраф від 51 грн., в залежності від ступеню злочину), бо їй ще немає чотирнадцяти. Але вже в чотирнадцять років в разі відкриття кримінального провадження, вона буде відповідальна за свої вчинки і нестиме покарання.
Те, що підлітки вчинили по відношенню до Юлі кваліфікується як побої та мордування. Хоча мама Юлі ще до поліції з даного приводу не звертатися, але планує. Першочергово – лікування та обстеження в лікарняних закладах міста та області.
Старший інспектор з ювенальної превенції Мирослава Вжос також розповіла, що в Дубні взагалі за останній рік почастішали випадки агресивної, жорстокої, протиправної поведінки серед підлітків. Злочинність помолодшала. Доходить до тяжких тілесних ушкоджень.
«Підлітки зараз не зважають на дорослих. Навіть директора під школою можуть послати. І якщо раніше в поле зору поліції попадали здебільшого діти з неблагополучних сімей, то тепер і з нібито повноцінних сімей, де є мама і тато, де на перший погляд все гаразд. Це здебільшого підлітки з тих родин, де батьки – на заробітках. Вони стають на дуже криву стежку. І якщо після першого випадку не вдається виправити поведінку дитини, то вона знову потрапляє в поле зору поліції. Нажаль, такі діти згодом, дорослішаючи, чинять кримінальні правопорушення. Ми відвідуємо школи, проводимо бесіди, заняття. Але немає підтримки від батьків. Зазвичай батьки захищають своїх дітей. Навіть в тих випадках, коли дитина не справедлива. Є випадки коли потрібно пожаліти і похвалити, а є випадки, коли треба й приструнити дитину. Але, нажаль, батьки цього не розуміють. У випадку з Настею батьки висновків не роблять і дуже шкода. Вона все частіше попадає в поле зору поліції».
Поспілкувалися ми з психологом, яка працювала з Настею у попередній школі.
«Я й зараз зустрічаю цю дівчинку. Запитую як справи. Вона була частою гостею в моєму кабінеті. Попрацюємо, то ніби трішки заспокоюється. А далі знову за своє. Можливо, вона поводила себе так, щоб компенсувати те, що в неї немає такого, як в інших дітей. Всі проблеми розпочинаються з сімейного середовища, з соціуму, який її оточує».
Тоді Настя в школі поводила себе дуже дивно: часто створювала конфлікти. Одного разу у свято Миколая поскидала з парт і потоптала подарунки від батьків інших дітей. Був конфлікт. Після цього її перевели в іншу школу. Дівчина погрожує іншим дітям помстою батька або старшої сестри, гостра на язик та агресивна.
Інші підлітки, які брали участь в цих розбірках з Юлею – з неблагополучних сімей, де замість ласки – покарання, байдужість, алкоголь, чвари, нестатки і повне духовне зубожіння.
Соціальні служби звертають увагу на такі сім’ї лише у випадку, якщо про них заявлено: чи зі сторони поліції, чи зі школи. Тоді соціальні служби намагаютьcя впливати, втручатися, працювати з такими сім’ями в межах визначених законодавством, яке теж не можна назвати досконалим. У випадку згаданих дітей, у жодній з дубенських служб ці сім’ї на обліку не знаходяться, бо сигналів не було. А якщо немає документального звернення, то будь-яке втручання соціальної служби може розглядатися як втручання в особисте життя і тут уже можуть бути претензії від прокуратури.
Будемо сподіватися що все-таки шкільні соціальні педагоги та психологи, де навчаються всі ці підлітки таки зважать на обставини їхнього життя. То хто ці діти? Агресори? Зграя жорстоких дітей? А чи такі ж жертви як Юля? Жертви своїх сімей, соціальної української дійсності, а часом на дні якої опиняються маргінальні сім’ї?
Юлію, в якої доля теж складається важко в неповній сім’ї і в статусі напівсироти, сьогодні лікують і обcтежують. На підлітків, які її переслідують шукають важелі впливу в рамках закону.
А тим часом психолог радить батькам бути уважнішими до дітей. Запитувати їх не лише про оцінки та успіхи в школі, але й цікавитися: як вони дісталися додому, з ким спілкуються, з ким дорогою зустрілися, як проводять час, турбуватися переживаннями дітей і їхнім життям. Всі проблеми в поведінці дітей розпочинаються з сімейного виховання. Батькам треба за всіма турботами знаходити час на своїх дітей, щоб не втратити ниточку, зв’язок з дитиною. Пам’ятати про те, що в підлітковому віці, коли зростає і розвивається тіло, особливої уваги потребує душа. Тому батькам варто наповнювати життя своїх дітей духовним змістом та більше часу проводити з ними, пам’ятаючи настільки складний підлітковий вік з усіма його ризиками та складнощами.

(1794)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію