Демобілізовані повертають державі гроші за втрачені казанки, фляги, спальні мішки

У Львові демобілізований боєць хотів продати волонтерам інфрачервону камеру за 40 тисяч гривень. Мовляв, він придбав її за власні гроші і на допомогу рідних. Активісти підозрюють, що тепловізор куплений за зібрані волонтерські гроші. Натомість є й військовослужбовці, які повертають речі волонтерам. Як бути з майном після війська? Адже бійцям доводиться віддавати гроші за втрачені казанки і бронежилети.

Днями демобілізований десантник Володимир залишив собі один бронежилет, придбаний за власні гроші, бо через місяць планує поїхати на Донбас добровольцем. Інший бронежилет, який йому дали волонтери, їм і приніс для новобранця. Усі речі, які йому видали у війську, має повернути, зокрема казанок, ложку, спальний мішок.

«Танк списується. Нам не списали казанки, фляги, речові мішки, це все нам згоріло в селищі Побєда. Нікого це не цікавить, можна купити на Краківському базарі. Частина вираховує гроші у десятикратному розмірі: якщо казанок коштує 30-ть, то плати 300 гривень. Але як тут простежити – в одного згоріло, а інший відправив додому. Люди різні. А завтра прийде людина і йому потрібен казанок теж. Ми отримували бронежилет «Корсар», списки, хто його взяв, пропали. Тепер нам натякають, що маємо повернути по 7 тисяч гривень, навіть ті, які його не брали. Це питання з’ясовують», – говорить боєць.

«У кожній військовій частині працює комісія по інвентаризації майна і саме вона має відстежити, за яких обставин боєць втратив речі, зброю, техніку, наголошує підполковник, керівник Західного регіонального медіа-центру Олександр Поронюк. Обов’язково самі бійці мають проконтролювати, чи виписаний акт щодо списання втраченого майна. У випадку бою, відступу, комісія повинна була списати майно, подати акти у вищий орган, у певні терміни це має вирішитись. Якщо хтось щось забрав, то варто пам’ятати про відповідальність і те, що наступний боєць не матиме всього необхідного», – каже Олександр Поронюк.

Забезпеченням військовослужбовців переважно займались волонтери, які збирали гроші, купували речі за кордоном. Велика кількість мобілізованих купували форму, берци, рукавиці, бронежилет за власні або ж позичені гроші. Для прикладу, Володимир витратив 21 тисячу гривень на особисту амуніцію.

Майно та питання моралі

Волонтер «Самооборони» Ірина Яремко розповідає, що в організацію приходили кілька демобілізованих бійців і повернули у доброму стані бронежилети, шоломи і навіть берци, щоб віддати наступним воякам. Але це питання моралі кожної людини.

«Є багато прикладів, коли хлопці повертаються додому, то віддають своїм побратимам все те, чим вони там далі зможуть користуватись, а це спальники, запасні берци. Ми думаємо, як тут правильно бути, це залежить від сумління кожного бійця. Не можна кожному сказати: «Віддайте , що ми вам дали», – каже волонтер.

В інтернеті є чимало оголошень про продаж військових речей, зокрема бронежилетів і шоломів, які використовувались на Донбасі. Було кілька випадків, коли тепловізор чи бронежилет опинявся у ломбарді.

«Найгірше, коли отримує від волонтерів і продає. Ми привозили перші бронежилети «Кіраси», по 170 євро, потім ціна стала 600, а тепер їх можна знайти в інтернеті по 350, ті, які пройшли поле. Але таке як казанки повертати, я дивуюсь, – це просто маразм, бо є речі одноразові, є бій, коли все згорає», – наголосив волонтер Андріан Кліщ.

Примусити бійців повернути речі після демобілізації волонтерам нереально, бо активісти цього навіть не вимагають, коли допомагають воякам. А ось проконтролювати ринок продажу військових товарів, кажуть, варто. Десантник Володимир нагадує, що кожному треба пам’ятати, що на його місце прийде нова людина, яка потребує повної амуніції.

За матеріалами: Радіо Свобода

(44)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію