Як у Дубні вшановували воїнів-«афганців»
Мітинг-реквієм на честь вшанування воїнів-«афганців»
«О, Україно, якби ти мала волю, то дала б нам кращу долю».
Слова, що викарбувані на пам’ятнику Миколи Василенка загиблим воїнам-«афганцям» у Дубні, своєї актуальності не втратили і донині. Не обірвалося б життя дев’ятьох наших земляків, імена яких викарбувані на монументі, який символізує батьківщину-матір, не виплакали б усі сльози за десятки років згорьовані матері, якби не «братерські узи-кайдани» Радянського Союзу, якби вже тоді Україна була вільною, незалежною від волі керівників-параноїків…
Вони корилися наказу, мужньо демонструючи вірність присязі, військовій дисципліні, не боялись дивитись смерті в очі. Бо так їх виховали батьки, бо так їх учили в школі, бо, зрештою, вони не могли діяти інакше.
27-у річницю закінчення війни в Афганістані дубенчани за багаторічною традицією у дуже теплий день Стрітення Господнього вшанували мітингом-реквіємом біля монументу у парку воїнів-афганців. Військовий комісар Дубенського міського військкомату Андрій Усік запросив до слова голову міста та району, а також голову Дубенської організації Української спілки ветеранів Афганістану Анатолія Пожарського.
Поминальну службу за невинно загиблими воїнами відслужив настоятель Свято-Георгіївської церкви м. Дубна о. Євгеній Новосад. До підніжжя пам’ятника під канонаду військового салюту лягли букети живих квітів. Ці квіти – данина пам’яті тим, чиє життя передчасно обірвала війна на чужині, за тисячі кілометрів від рідної домівки. О, Україно, якби ти мала волю !
За матеріалами: Дубенська РДА
(127)
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію