Як міський голова відреагує на наступне відключення води?

антонюкМешканка Дубна вирішувала питання відсутності води і для цього не побоялась поїхати до міського голови 

До редакції Інформаційного порталу м.Дубно 03656.com.ua звернулася місцева мешканка, яка вирішила розповісти історію, що трапилась з нею, але побажала остатися інкогніто. Чому – в подальшому зрозумієте.

«З самого ранку (29 липня, – прим.ред) перебуваючи вдома очікувала воду, тому що в попередньому повідомленні «Дубноводоканалу» вода уже повинна була бути. По господарству ну вже просто вкрай потрібна вода і я вирішила піти в «Дубноводоканал» та вияснити коли ж вода уже буде, тим більше, що неподалік проживаю. Коли я прийшла туди, а це було з ранку, мене завірливо відправили додому, запевнивши, що поки дійду, то вода уже буде. Коли я прийшла додому, то зрозуміла «чудо» – я обігнала воду, оскільки її так і не було. Пройшло ще кілька годин, я вирішила що це вже наглість з їхньої сторони та, набравшись сміливості, поїхала в нашу мерію, щоб поскаржитись. А я вважаю, що маю повне право, тому що це важливо для життєзабезпечення міста (в мене там знайома працює, вона мені говорила, що до мера люди приходять з особистих питань). Ну, от і я поїхала аби вирішити таке питання. Коли зайшла в приймальню, то побачила чергу, що вишикувалась до мера. Скажу, що в приймальні стояла тишина, так як всі прислухалися до дуже голосного діалогу мера з кимось. Як я уже потім зрозуміла, то Антонюк когось дуже голосно «критикував», якщо простіше висловитися. В подальшому стало ясно, що це був хтось із керівництва «Дубноводоканалу». Тому що звучали фрази «що не можна було відкрити крана на Баронці, щоб в військовому містечку уже була вода»; «що за безвідповідальність»; «я що за вас ще роботу повинен робити, тоді ви мені і потрібні не будете»; «а що воду в бочках підвести населенню не можна було, якщо не вдалося вчасно воду пустити» і ще багато іншого. В приймальні хтось сказав, що там начальник Дубноводоканалу та головний інженер. Зрозумівши, що вони будть виходити з кабінету, вирішила, що мені не варто заходити по цьому питанню і пішла додому (вслід за мною ще якийсь чоловік вийшов, можливо також не наважився після такої розмови заходити). Не знаю чому, але я була задоволена. Мене або хтось випередив, або збіг обставин вирішив це питання. Я не побоялася зайти,  а вирішила, що це зайве».

(29)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дякуємо!

Тепер редактори знають.