Враження та плани на майбутнє – інтерв’ю з дубенським олімпійським чемпіоном

міщук тарасДубенський бронзовий чемпіон Тарас Міщук розповів про тренування, перемогу та мрії

Він лише кілька днів тому приїхав додому після півторамісячної відсутності. Лише починає усвідомлювати те, що закарбував своє ім’я в історії. Насолоджується увагою громадськості та просто «пливе» на хвилі ейфорії. Йому 21 рік, він з Дубна і десять днів тому здобув бронзову медаль на Олімпійських іграх з веслування на байдарках. Мова йде про Тараса Міщука. Кореспонденту ERVE.UA спортсмен розповів про Ріо, плани на відпустку і те, на що витратить свої призові, передає Інформаційний портал м. Дубно.
– Ваша двійка, ти і Дмитро Янчук з Полтавщини, могли і не потрапити на Олімпіаду, адже інші спортсмени виграли ліцензію.
– Саме волинська двійка отримала ліцензію, але завдяки нашому вдалому результаті на етапах Кубка світу поїхали ми.
– Скільки ви вже з Дмитром у парі тренуєтеся?
– Разом три роки.
– У фіналі Олімпіади вітер був зустрічним, а ви кращий результат показуєте, коли попутний…
– Саме так, коли попутний то і швидкість інша відповідно. Тому ми дуже задоволенні «бронзою».

– Що тобі найбільше запам’яталося у Ріо, окрім перемоги, звісно?
– Місто дуже гарне, хоча у нас і часу не було багато для прогулянок. Лише кілька днів після змагань. До того ж у нас був лише один маршрут: олімпійське містечко – тренувальна база. А після фіналу вже поїздили по місту. Побували на оглядовому майданчику статуї Ісуса Христа. Звідти Ріо неймовірне. А ще були на знаменитому пляжі Копакабана, хоч поплавав. А то за літо оди чи два рази лише «бачив» воду.

– Умови проживання були комфортні?
– Кімнатки маленькі, розвернутися особливо не було де, а от столова була велика і можна було їсти, що заманеться. Ще всім спортсменам один із спонсорів подарував останню модель телефону, це лімітована версія із олімпійською символікою.
– Нині ти в Дубно не тренуєшся, де проводили збори?
– За минулий рік я ,мабуть, лише двічі тренувався вдома. Більше часу в Полтаві, Горішніх Плавнях, Туреччині, Португалії та інших країнах. Вдома практично не був.

– Минулої п’ятниці ти повернувся з Ріо-де-Жанейро. Вдома тебе зустрічав мер міста Василь Антонюк та інші чиновники. Що обіцяли, можливо, вирішити житлові питання?

– Ні, нічого ніхто не обіцяв, ні в п’ятницю, ні в попередні роки, коли ми чемпіонат Європи вигравали.

– А у Львові?

– Я ще туди не їздив, хоча поки мовчать. А ось, моєму напарнику Дмитру Янчуку, який живе у Горішнях Плавних, вже дали ключі від трьохкімнатної квартири.

– Зараз ти насолоджуєшся увагою, з тобою всі хочуть сфотографуватися, дякують за результат, а коли стояв на п’єдесталі, що відчував?

– Неймовірні емоції, які ніколи мабуть не забуду. Хотілося плакати, коли побачив прапор, але з тримався. Чоловік все ж таки. А після нагородження всю ніч не міг заснути, відписував на сотні повідомлень, які прислали, і просто тішився медаллю, розглядав її.

– Як будеш проводити свою відпустку і на що витратиш призові?

– Нам обіцяли по 55 тисяч доларів за «бронзу». Якщо не вирішиться питання із квартирою у Львові, тоді витрачу призові саме на придбання житла. Ще є в мене одна задумка щодо купівлі цінної речі, але розкажу про це згодом. А щодо відпустки, то у мене, як ніколи, вона буде дуже довгою – 2 місяці. Батьки роблять ремонт, то ж цим займатимуся. А ще хочеться просто побути вдома, адже останній рік був лише «на валізах».

– Про що ти зараз мрієш?

– Хочу потрапити на матч своєї улюбленої футбольної команди «Манчестер Юнайтед». В грудні вони приїдуть на матч із «Зерею» в Одесу, я собі вже запланував поїздку. Після Ріо я зрозумів, що мрії таки збуваються.

(51)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дякуємо!

Тепер редактори знають.