Шенген підготував нові візові складнощі українцям

Те, про що довго говорили фахівці та дипломати, чого боялися туркомпанії, про що знали читачі «Європейської правди», але не здогадувалася значна частина українців, нарешті станеться.

Від наступного тижня, а саме з 23 червня, в Україні розпочнеться «збір біометричних даних» консульствами шенгенських країн. Якщо простіше, то відтепер всіх заявників на візу фотографуватимуть і зніматимуть у них відбитки пальців в консульствах та у візових центрах.

Хоча, будемо відвертими, Євросоюз також зробив чимало, щоби пом’якшити перехідний період – ми пройдемо його легше, ніж чимало інших країн, які вже були переведені на «біометричні візи». Далі – детальніше про зміни, про нову процедуру та про складнощі – ті, які чекають на українців, і ті, яких вдалося уникнути.

Навіщо це і чому ми?

Насамперед розчаруємо тих, хто вважає, що Україну «покарали».

Ідея не нова і не «антиукраїнська» – цей процес триває ще з 2011 року. Спочатку відбитки пальців почали збирати в «ризикованих» для Шенгену африканських країнах, а зрештою – до кінця поточного року – ця вимога стане обов’язковою для всіх держав світу. Приміром, місяць тому, в травні, вимога про відбитки пальців почала діяти також для візових заявників у США та Канаді. Мабуть, для всіх очевидно, що Вашингтон та Оттаву «не покарали».

«Система вводилася поетапно і зрештою має охопити весь світ. Україна – це 17-й регіон, де ми впроваджуємо Шенгенську інформаційну систему (що зберігає відбитки пальців). Тобто ви – в завершальній частині цього проекту.

А це означає, що Україна з точки зору ЄС не є надто загрозливою щодо нелегальної міграції і не становить надто великої загрози безпеці країн-членів Шенгенської угоди», – розповів «Європейській правді» Овідіу-Віорел Нафтанайла, відповідальний за візові питання у представництві ЄС в Україні.

Відповісти на питання «Навіщо?» також не складно. В минулій статті ми вже наводили «неполіткоректний» приклад з європейської кінематографії – мовляв, «спробуй відрізнити одного китайця від іншого». Жарти жартами, а фото, насправді, не є найкращим методом ідентифікації людини. І випадки, коли людина перетинає кордон за паспортом іншої, не є винятковими.

Згадаймо втечу з України скандального ректора податкової академії Петра Мельника за паспортом брата – якби на українському кордоні тоді діяв біометричний контроль, цей сценарій не був би можливий.

«Проблема в тому, що певні особи дуже, неймовірно винахідливі у питанні фальсифікації документів. Зрештою, на жаль, від цього страждають лише законослухняні громадяни», – визнає Ганнес Шрайбер, радник представництва ЄС в Україні.

Хто постраждає?

У «зоні ризику» і справді – звичайні туристи. Особливо ті, хто вирішив відпочити влітку, коли черга впровадження біометрики саме дійшла до України.

Найбільше нововведення вдарить по тих подорожуючих, хто прописаний поза Києвом. А ще – по туристичних компаніях. На них чекає додаткове падіння популярності відпочинку в Європі (бо багатьом не потрібний зайвий клопіт).

І, зрештою, будуть проблеми у тих бізнес-подорожуючих, кому цього літа віза знадобиться терміново. Після введення нової системи у процесі видачі віз гарантовано будуть затримки, і дипустанови про це попереджають вже зараз.

Суть нововведення полягає в тому, що при першому поданні на візу (після впровадження цих змін) українці змушені будуть особисто відвідати консульство чи візовий центр і просканувати відбитки пальців. Жодних послаблень для тих, хто їде у відпустку з туркомпанією. Раніше туристи навіть в очі не бачили посольство чи візовий центр – вони зазвичай лишали у турагенції паспорти та підписували візову анкету, а решта клопоту лишалася тому, хто продав тур. Тепер це неможливо.

Подорожуючим киянам також буде незручно, але тут хоч є гарантія, що не доведеться їхати здавати відбитки до іншого міста. А от мешканцям, приміром, Кіровограда треба готуватися їхати до Києва лише для того, щоби просканувати пальці.

І, нарешті, непереливки буде тим, хто живе в столиці без прописки і працює тут неофіційно, або ж є приватним підприємцем. Ті шенгенські держави, у яких по україні діє декілька консульств (а саме – Польща, Греція), стають непривітними для даної категорії українців. У них відбитки та документи приймуть тільки в консульському окрузі за паспортною пропискою – приміром, візові центри багатьох країн є у Львові, Харкові, Одесі (а у поляків – у більшості обласних центрів Заходу Україну), і за кожним закріплена низка областей.

Що зроблено добре?

Попри скепсис та критику на адресу Шенгену щодо вибору дати нововведення, маємо визнати, що деякі речі шенгенські країни зробили добре.

Перш за все: тим, хто вже зараз має чинну шенгенську візу, не треба робити жодних дій. Вона лишається чинною на весь термін дії, і лише для наступної візи (якщо вона буде) доведеться сканувати відбитки. Багатьох проблем, які були в інших «перехідних державах», в Україні вдалося уникнути.

Найголовніше – і досить неочікувано – країни ЄС вирішили не економити на оснащенні своїх диппредставництв та візових центрів. ВСІ без винятку візові центри вже встановили обладнання для фотографування, зняття біометричних даних та їх передачі до шенгенської бази даних. «Біометричні кабінки» поставили навіть у малих візових центрах, приміром, у Житомирі, де потік заявників невеликий і обладнання напевно не окупиться. Адже після скасування візового режиму для українців всі нові сканери (та й самі візові центри) виявляться непотрібними.

Хоча ще нещодавно – після переходу на нову систему в азійських країнах – люди скаржилися, що їх змушували літати за тисячі кілометрів лише для того, щоби просканувати відбитки пальців для оформлення шенгену.

Також треба окремо зазначити, що відбитки пальців для візи українським подорожуючим доведеться здавати лише один раз. Формально ЄС зберігає ці дані 5 років, і далі проводить збір відбитків ще раз, але на практиці – в ЄС абсолютно переконані  в цьому – Україна значно раніше матиме безвізовий режим для власників біометричних паспортів.

До речі, про нашу біометрику. Тим, хто здав відбитки при отриманні українського паспорта, поки що – до скасування віз – доведеться вдруге проходити сканування пальців та фотографування на європейську візу. Бази даних української міграційної служби і Шенгену несумісні, і в цьому немає чиєїсь вини – країни Шенгену не надають доступу до бази нікому, крім власних консульств та візових центрів.

І, насамкінець, трохи дьогтю. Європейські дипломати визнають, що в перший час після введення нової системи можливі черги, однак наразі ніхто не може сказати напевне, наскільки уповільниться процес.

Але дії деяких консульств відверто дивують – вони ніби навмисне створюють умови для виникнення черг біля своїх візових віконець. Хоча об’єктивних підстав для цього немає – приміром, поляки та німці починаючи з 23 червня працюватимуть повний робочий день.

Щоправда, треба визнати, що через економічну кризу кількість українців, котрі планують відпустку в ЄС, значно знизилася. Сподіваємося, і це дозволить пройти перехідний період з меншими проблемами.

(133)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію