Під час презентації книги у Дубні Брати Капранови жартували, роздавали автографи та фотографувались із читачами
Легендарні українські письменники, публіцисти Брати Капранови 10 травня завітали у Дубно аби презентувати історичний роман «Забудь-річка». У Дубенській центральній районній бібліотеці на видавців чекав заповнений зал.

«Причиною появи цього роману стали наші діди. – розпочинає презентацію Віталій Капранов. Один дід воював в Червоній Армії, другий – сидів в таборі та має Орден Червоної Зірки. І якось так з дитинства склалось, що у нас завжди один дід був не в форматі. У радянські часи красноармієць – зразковий дід, а той що ворог народу – ну так собі. А сьогодні все навпаки».
«Другою причиною появи цього роману стало те, що ми власному батькові розповіли справжню долю його діда з бабою. Він до 70 років не знав, що з ними сталося», – продовжує Дмитро Капранов.

І так в почерговій послідовності, цікаво та захоплююче презентують письменники присутнім книгу «Забудь-річка». Назва якої походить з української міфології, коли предки вірили, що наші світи, наші потойбіччя розділяє річка. І коли душа перелітає через річку, то на кожній стороні забуває те, що відбувалось на протилежній.
«В нашому житті Забудь-річка теж є. Тільки вона розділяє у нас не світи, а покоління. Покоління нас і наших дідів, нас і наших прадідів» – діляться думками Брати Капранови.

І далі натхненно та емоційно продовжують розповідати про роман, його сюжет, головних героїв. Після чого письменники знайомлять дубенчан із книгами «Щоденник моєї секретарки», «Кобзар -2000», «Я лайк Україну», мальована «Історія Незалежності України», «Веселих свят». Жартуючи, автори навчали читачів відрізняти серйозний роман від несерйозного. Виявляється, суть серйозного криється у закладинці.
Цікава зустріч дубенчан та Братів Капранових завершується підписанням книг іменними автографами та спільними фотосвітлинами. До того ж Віталій та Дмитро виділили кілька хвилин цінного часу і поділились секретами свої творчості з Інформаційним порталом м. Дубно. З’ясувалось, що письменники разом проводять 24 години на добу.

«В машині дорогою на роботу, в одному кабінеті на роботі, вдома, навіть на кухні, ми весь час балакаємо. В процесі балаканини виникають сюжети, герої, задуми. Ми обговорюємо все це, фактично, до плану, а далі пишемо поепізодний план, як в кіно. Пізніше ми його реалізовуємо. Коли все написано – починається головне – це редакція. Редакція взаємна. Те, що я пишу редагує Віталій, те, що він пише –редагую я, а потім ще раз міняємося, і ще раз, і ще раз», – ділиться Дмитро Капранов.
За словами видавців, роман «Забудь-річка» складається з 27 файлів Word і в середньому кожний редагувався 54 рази. А тому через певний період часу автори не пам’ятають хто, що писав.
«Історична частина роману «Забудь-річка» вся правдива. Єдине, що ми брали з різних людей, з різних шматочків і все з’єднали в одну книгу. Вся історична частина взята із мемуарів і людина дійсно це пережила. Це не можливо вигадати, це було, це факт. Навіть Степан Шагута – реальна людина, яка служила штрафником в німецькій армії», – каже один із Капранових. Його слова доповнює брат:
«Все тло подій, яке відбувається – це правда. Тобто все публічне тло – абсолютно правдиве, особисте уже містить вигадки».
Спірні питання Брати Капранови вважають за краще вирішувати розмовами та обговореннями.
«Взагалі в житті треба навчитися сваритися, перш за все. Тому що сваритися так, що потім можна було помиритися – це мистецтво, яке зберігає сімейні стосунки і дружбу. В творчих суперечках головне – не наполягати на своєму, а обговорювати, застосовуючи аргументацію», – зазначають письменники.
На такій позитивній ноті Брати Капранови вирушили на Тернопільщину.

(49)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію