Люди з обмеженими можливостями з Дубенщини провели «Один день з владою»
Напередодні Міжнародного дня людей з інвалідністю, що відзначають 3 грудня, зала на 1 поверсі Будинку дітей та молоді була вщент заповнена людьми. Тут зібрались представники Дубенського товариства інвалідів з дитинства «Доброчин», заступники очільників міста та району, секретар міськради, керівники структурних відділів та комунальних підприємств Дубенської міської ради та райдержадміністрації.

Голова Доброчину Раїса Васильєва розповіла, що попри складну ситуацію у державі, у товариства на сьогодні чимало успіхів та досягнень, проводять різноманітні заходи, акції, змагання з шахів і шахматів. Багато чого зроблене завдяки благодійникам, за що Раїса Володимирівна подякувала духовенству різних конфесій, депутатам, владі. Але також голова просила членів товариства бути активнішими та не «сидіти у Верховній Раді», себто перед телевізорами, вимкнувши телефони.
«Сидять вдома, замкнулися в своїй хворобі, у своїх проблемах. Приходьте в товариство, звертайтесь за допомогою до влади. Так, не по 3 і не по 5 тисяч доларів виділять, але трошки виділять. Я вдячна кожному, з ким мене звело життя – одним за допомогу, іншим за приклад, а ще комусь – за те, що вони є» – каже Раїса Васильєва.

Підтримав голову товариства і заступник Микола Мандзюк:
«Організація може бути успішною, коли вона розвивається гармонійно – і зсередини, і має підтримку ззовні. Ззовні – ми бачимо, що нас підтримують органи влади, духовенство і бізнесмени, які не байдужі до проблем людей з особливими потребами. Питання в тому як товариство розвиватиметься зсередини, чи люди братимуть участь у житті організації та відвідуватимуть заходи. Рік, що передує, ми намагатимемось приділяти увагу масовим заходам, тому що людська активність є запорукою змін. Товариство – спільнота людей, які об’єднані спільними проблемами чи потребами».

Від імені керівників міста та району заступники привітали людей з особливими потребами та вручили подарунки. Від Дубенської райдержадміністрації голова товариства Раїса Васильєва отримала відзнаку. Перший заступник голови РДА Володимир Іщук радив людям з інвалідністю звертатись до депутатів, голів сільських рад і до райдержадміністрації.
Та несподівано для всіх слово взяла Людмила Тимощук мати В’ячеслава Тимощука, відомого як Трактор. Жалісним голосом жінка розповіла, що привезла сина додому, але в гуртожитку, де вони мешкають, надто холодно. Скаржилась, що ніхто не ремонтує її помешкання, не усуває грибок тощо і в наданні можливості позачергового житла їм відмовили. Не можна не зазначити, що цій пані завжди щось треба, хтось їй щось винен і чимось зобов’язаний, не раз вона робила погоду у міській раді і того дня фактично забирала час у людей з обмеженими можливостями. Пані Тимощук вимагала, аби представники влади відповіли: «Коли буде допомога?». На що Василь Скринчук зауважив, що їхню історію влада знає і на минулій сесії депутати виділили Тимощукам земельну ділянку. Так як заступник міського голови з заступницею начальника управління праці та соціального захисту населення поспішали ще в терцентр, то «віддуватись» перед присутніми довелось Віктору Недашковському.
Окрім слів подяки, у людей з особливими потребами було чимало питань і прохань до влади Дубенщини. Та найбільше, мабуть, торкалися серця історії, що стосувались здоров’я і життя. 20-річному дубенчанину необхідно пройти лабораторію, вартість якої близько 55 тисяч гривень, і тоді він зможе поїхати на лікування за кордон. Та сім’я, в складі якої троє людей з інвалідністю, не в змозі осягнути цю суму, оскільки, за словами матері, щомісяця на сина витрачають 400 євро. І хоча уже виділяли допомогу та небайдужі допомагали, але все ж родині не вистачає 15 тисяч. Присутні Павло Березовський та Віктор Недашковський обіцяли сприяти вирішенню питання на грудневій сесії. Принагідно Раїса Васильєва розповіла історію, як допомагали учаснику АТО і рекомендувала членам товариства звертатись та писати листи до Президента, депутатів Верховної Ради. Болючим для людей було питання нестачі ліків у психдиспансері. Люди скаржились на неввічливе ставлення працівників медустанови до них та пояснювали, що навіть дітям, що стоять тут на обліку не завжди працівники видають таблетки. Мовляв, отримуєте пенсію – купуйте.
Цікавились також люди з особливими потребами басейном у місті, не так басейном в ЗОШ № 7, як в центрі міста (навпроти медколеджу).
«Мають гроші на ТЕС, то хай відновлять басейн» – обурювався хтось у натовпі.
«Уже є проектно-кошторисна документація на реконструкцію басейну в ЗОШ № 7. Вона вже затверджена. Голова возив її в Міністерство соціального розвитку і будівництва у Київ і цей проект ми плануємо втілювати в 2018 році. А басейн в центрі – це власність обласної ради» – відповів секретар міськради Віктор Недашковський.
Та підкреслив, що після проведеної акції Доброчином у травні управлінню архітектури і будівництва надано розпорядження і вже є перелік установ, що облаштували пандуси для людей з обмеженими можливостями. Відтепер це управління не видає дозволів, якщо будь-яка установа, що звернулась не зробить її доступною для людей з інвалідністю. І як приклад навів Центр дозвілля (спортшколу), який нещодавно реконструювали і облаштували пандус. Після чого у присутніх виникло багато питань, зокрема, чи облаштують тротуари до спортшколи, чому нічого не роблять з приміщенням військторгу, чому там не прибирають і т.д. Люди скаржились, що вантажівки знову їздять до «Нової Пошти», а в цьому приміщенні, де планують будувати садок, окрім бур’янів, сміття вже є повзучі.
Владу Дубенського району люди з інвалідністю просили облаштувати лавки або накриття на зупинках, де їх немає, встановити дорожні знаки на Турковецькій горі, так як пропускають зупинку або поворот, та вказівники на Тернопіль. Нарікали також на перевізників, які беруть різну вартість за проїзд пільговими категоріями – хтось половину ціни, хтось безкоштовно, а хтось і повний тариф. Всі зауваження письмово фіксував Володимир Іщук, який відповів, що з 2015 року перевізники не отримують компенсацію за перевезення пільгових категорій та мають заборгованість, а тому у РДА звернулись щодо призначення адресної допомоги пільговикам. Відповідно, ті, хто користується транспортом зможе використовувати кошти на проїзд, ті, хто ні – на щось інше. Але чи погодиться на це держава – наразі не відомо.

Окрім матеріального говорили люди з особливими потребами й про духовне. Дуже гарно підсумував та завершив «Один день з владою» духівник, настоятель Свято-Троїцького храму с. Тараканів, наголосивши:
«Я як священик хотів би торкнутись іншої сторони медалі, бо у вас всіх є не тільки тіло, але й душа. Дивлячись Вам в очі, я Вам скажу щиро, що я до багатьох з вас себе не зарахую таким здоровим духовним. Може, я скоріше духовно хворіший, ніж Ви. Ми йдемо до Різдва Христового, перебуваємо у пості – Ви можете стільки зробити, не занижуйте собі самооцінку. Повірте, ваша молитва до Бога пробиває всі мури у сотні раз гостріші, аніж багатьох здорових. Тому в цьому пості ми, як духовенство і всі маємо виокремити певні дні, щиро молитися і постити, щоб припинилася литися кров і сльози в нашій державі. Ви не окрема когорта. Ви наші, а ми ваші. І ті, хто інвалідами з війни прийшов, і ті кого Господь обмежив за гріхи предків, нащадків. Я вас щиро вітаю з сьогоднішнім днем. Це свято, а не коли в нашому розумінні багато наїдків, напитків, гарні прикраси. Ні, дорогі мої, це свято, коли Ви спілкуєтесь, розмовляєте з владою, а над тим всім є аура Бога. Є речі, які не продаються і не купляються, а тому не бійтесь звертатись до своїх духовних наставників. Вам не тільки потрібна матеріальна сторона, але й духовна».

(241)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію