Щедрий вечір: традиції, прикмети, вірування та ворожіння

13 січня українці традиційно відзначають Щедрий вечір або, як кажуть у народі, свято Меланки. Внаслідок розбіжності, яка існує між Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі: офіційно 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу, нині носить назву Старого Нового року.

У цей день, за традицією, хлопці й дівчата знову ходили від хати до хати, щедруючи – бажаючи господарям щедрого вечора, доброго здоров’я та добробуту у новому році. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками..

Чому в цей день прийнято щедрувати?

Маланка – народне дійство, що прийшло до нас із глибокої давнини, і покликане виконувати магічно-заклинальну функцію – відганяти злих духів і забезпечити врожай та здоров’я. Щоб людей не пізнали лихі сили, які можуть заподіяти шкоду, їх треба було налякати. Для цього одягали чудернацький одяг, вивертали кожухи, розмальовували обличчя, виготовляли страшні маски, у руках мали дзвіночки, калаталки, батоги тощо.

Цілковита відсутність християнських мотивів та символів і розвинута структура ритуалів господарської, шлюбної, очисної магії засвідчують глибокі язичницькі витоки народної обрядової Маланки. Цим популярним жіночим ім’ям позначалося не тільки свято, а й конкретний фольклорний образ, що діяв в обряді у двох планах: героїні новорічних пісень – щедрівок та ритуальної маски.

З плином часу традиція втратила свій первісний зміст і значення, й зараз носить лише розважальний характер. Основні діючі особи – перевдягнений у дівчину неодружений хлопець (Маланка) і, навпаки, дівчина або жінка у чоловічому вбранні (Василь), а також Дід, Баба, Циган і Циганка з дітьми; Коза, Кіт, Чорт, Орач із чепігами (плугом) та ін.

Дівочі ворожіння

Окрім того, у цей вечір дівчата ворожили та намагалися заглянути у майбутнє.

Вони збиралися у гурти й проводили різноманітні гадання й ворожіння: рахували внесені поліна чи прутики в паркані, якщо парне число, то на одруження, кидали через хату чобіт, намагалися у дзеркалі побачити свого судженого.

Досвідчені господарі примічали погоду: морозно і сніжно – на здоров’я людей і худоби, на урожай хліба, а тепло й без снігу – навпаки. Зоряне небо – добре будуть нестись кури, вродять гриби й горох. Густий іній – добрі зернові й мед та багато іншого.

Звісно, що зараз Щедрий вечір – сімейне свято, яке збирає за столом всю родину. Із обрядів та звичаїв залишилася традиція щедрувати.

Посівання

На наступний день після Щедрого вечора – посівання. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять, тільки хлопці. Тому посівати дівчатам не годиться. Хлопці беруть зерно у рукавицю або в торбину, спочатку йдуть до хрещених батьків, інших родичів і близьких, а зайшовши до хати, вітають із Новим роком:

«Сійся-родися, жито-пшениця,

Жито-пшениця, всяка пашниця.

Зверху колосиста, зі споду корениста,

У полі – зерном, у домі – добром,

У печі – пирогами, на столі – хлібами,

На щастя, на здоров’я, на Новий рік,

Аби вам вродило краще, ніж торік.

Коноплі – під стелю, а льон – по коліна,

Щоб вам, добрі люди, голова не боліла.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрий людям на весь вечір!

Щедрівочка щедрувала,

До віконця припадала:

Що ти, тітко, наварила?

Що ти, тітко, напекла?

Принеси нам до вікна!

Не щипай, не ламай,

А ціленького давай!»

За матеріалами: ВСЕ

(753)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію