Протягом двох років на Дубенщині житиме американець: чому і для чого

американець-волонтер привільнеХотів служити в американському війську, проте два роки проведе в українському селі
23-річний Максиміліан Хамм – один із наймолодших волонтерів Корпусу миру, які цього року прилетіли зі Штатів, щоб два роки жити і працювати в Україні. Максим, як його на український манер називають селяни, вже місяць живе у Привільному на Дубенщині. Що він тут робить, чим захоплюється, що розповідає про Україну – дізнавались журналісти РВ, передає Інформаційний портал м. Дубно.
Від американця у Привільному у захваті. Окрім того, що згуртував навколо себе сільських дітлахів, не цурається селянської роботи. Родині, в якій живе, допомагає і тварин годувати, і на полі працювати. Дивуються і тому, як швидко він вивчив українську.
Восени, коли у школах розпочнеться навчання, Макс Хамм допомагатиме місцевим вчителям. Волонтер хоче створити своєрідний молодіжний клуб, де б півгодини обов’язково було спілкування англійською мовою. Окрім того, уже почав працювати над створенням молодіжної громадської організації, яка допомагатиме територіальній громаді розвиватися, писатиме проекти під різноманітні гранти, аби знайти додаткові кошти для сіл.
– Молодь таким чином долучиться до процесу розбудови громади, а заодно вчитиметься лідерства, – зазначає Хамм. – Проте найбільшою моєю мрією є створення у Дубенському районі «Пласту», якого тут ще немає і про який мріє громада.

Макс розповів про те, як потрапив у Корпус миру:
– Допомогли офіцери та наставники, які мене вчили. Вони й розповіли мені про Корпус миру. Взимку заповнив заявку на те, щоб стати волонтером, а влітку 2015-го вже дізнався, що їду в Україну. Про Україну знав лише те, що було в газетних заголовках – про Майдан, війну на сході. Те, що у країні військові дії, мене не злякало, все-таки я готувався стати солдатом. Та й Корпус миру – організація, яка не працює у зонах конфлікту. Але я щасливий, що опинився саме в Україні. Зрозумів, які прекрасні тут люди.
Новину про те, що два роки проведе в Україні, Макс почув, коли був на Алясці. Після закінчення інституту хлопець працював на підприємстві, яке надає мисливські та риболовецькі послуги для любителів таких розваг. Така робота, зазначає Макс, добре підготувала його до українського села.
Після двох років волонтерства Максим планує або повернутися у США, щоб закінчити магістратуру, або ж подорожувати світом. Хоче помандрувати й Україною – побувати у Львові та Карпатах. А поки що місцева футбольна команда хоче навчити Макса грати у футбол і зробити його своїм гравцем.

Волонтер розповідає, що вперше в Україні скуштував кроляче м’ясо і воно йому засмакувало, як і вареники з лівером. Заради останнього делікатесу, розповів, допомагатиме незабаром колоти свиню. Втім, найкращою стравою української кухні для Макса є вареники з полуницями. А сам невдовзі збирається частувати українську родину італійськими стравами, які навчився готувати від свого батька. Чекає тільки, поки почервоніють помідори на грядці.
Хлопець жартує, що шанувальниць в українському селі уже, мабуть, має. І додає, що зустрічатися із українками правила Корпусу миру не забороняють, і чимало волонтерів після двох років у країні, в яку приїздять, одружуються.

(22)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дякуємо!

Тепер редактори знають.