Обдаровані діти – майбутнє Дубенщини: юнак, що звик до перемог

Школяр представляв Україну на Міжнародній олімпіаді
Зовсім нещодавно у місті вітали школяра з Дубна – Ярослава Гаврилюка, що виборов право представляти нашу країну на Міжнародній олімпіаді з географії. Юнак багато часу приділяє навчанню, а на веселощі та особисте життя йому майже не вистачає часу. Окрім високих досягнень в навчанні, одинадцятикласник грає в шашки та займається легкою атлетикою. Ярослав є неодноразовим переможцем міських та обласних олімпіад і навіть неодноразовим призером всеукраїнських.
Журналістка Інформаційного порталу м. Дубно поспілкувалася з юнаком, який детально розповів про всі свої досягнення та чого вони йому вартували.

– Ярославе, розкажи як проходять твої шкільні будні?
– В мене зараз дуже напружений графік, оскільки, окрім школи, я ходжу до репетиторів з англійської мови та програмування, тому мій єдиний повністю вільний день – це неділя. Два дні в тиждень я присвячую шкільним домашнім завдання. Раз в тиждень я ходжу вчитися водінню, а тричі – ходжу в спортзал. Вільний час намагаюся проводити з друзями на свіжому повітрі.
– Які предмети тобі завжди найлегше вдавалося вивчати?
– Найпростіше мені завжди давалася математика та інші точні науки. Звичайно, з фізикою трішки важче. Я вник також і в географію, оскільки мені було цікаво пізнати світ – через те я багато читав і багато знаю. Я ці предмети розумію, мені не потрібно багато вчити, просто практикуватися і постійно буде краще. З гуманітарними науками мені трішки складно, хоча я люблю писати твори, також література цікава та історія. На ці предмети я витрачаю багато часу, адже коли я вчу правило з математики, я шукаю причину чому саме так, а в гуманітарних потрібно просто зазубрити.
– Ти завжди навчався на відмінно?
– Відмінником я є ще з 2 класу, коли тільки почали ставити оцінки. З 4 класу на 5 був важкий перехід, оскільки підвищилися вимоги до оцінок і потрібно було більше працювати, щоб отримати хороший бал.
– Коли ти вперше взяв участь в олімпіаді і в якій саме?
– В 3 класі я брав участь в конкурсі ім. Петра Яцика. Спочатку це був шкільний відбір – я зайняв 1 місце в своєму класі і пішов на міжшкільний відбір. Тоді я не розумів, яка буде конкуренція, не переживав за свій результат і зайняв 1 місце. Тоді вже мені стало значно цікавіше і я поїхав на обласний етап, де були досить цікаві і незвичні завдання. Можливо, зараз мені було б їх важче розв’язати ніж тоді. Там було 3 призові місця і мені не вдалося посісти жлдне з них. Але на олімпіаді з української мови та літератури в 4 класі і з математики на міському етапі я зайняв два перших місця. Оскільки математика мені завжди більше подобалася і давалася краще, я поїхав на область, де здобув перемогу. Там було багато задач на логіку, які мені дуже подобалися. Це була моя перша перемога. Я дуже дякую своїй вчительці молодших класів Сніжані Богданівні, яка прищепила мені жагу до знань і дуже готувала до всіх олімпіад.
– Розкажи про інші олімпіади, в яких ти брав участь?
– У 5-6 класі була невелика перерва, оскільки в ці роки було менше олімпіад. З 7 класу розпочалися олімпіади зі всіх предметів середньої школи. В 7 класі поїхав на обласну олімпіаду з математики. Було багато міських олімпіад кожного року, але буду говорити про обласні: в 7 класі 2 місце на обласному конкурсі з математики, в 8 – знову 2. А в 9 класі я зміг перемогти на обласній олімпіаді з математики. У 8 класі я також приймав участь в олімпіаді з географії, мені дуже сподобалося і я зайняв перше місце в області. Завдання мені дуже сподобалися, я пізнавав щось цікаве.
– У тебе в сім’ї є ще хтось з такою ж, як в тебе, жагою до знань?
– Всі в сім’ї гарно вчилися. Можливо золотої медалі в них і не було, але мама завжди добре розумілася на гуманітарних науках, а тато любив більш точні. Ще до школи мама навчила мене читати, саме їй дякую за те, що мене постійно підтримувала, контролювала, щоб я виконував домашнє завдання. А в старших класах я вже сам свідомо виконував домашні завдання, щоб не підвести маму.
– Коли в тебе з’явилася любов до географії?
– Мені ще в молодших класах батьки подарували велику карту світу, оскільки я дуже любив країни, зажди хотів подорожувати. Я тоді лінійкою вимірював відстань між країнами та містами і мав уявлення про географічну карту. Коли вперше прийшов у 6 класі на географію – тема про дослідників мені зовсім не сподобалася. А коли почалися теми про землю, її надра, карти – я зрозумів, що це вже моє і почав вчити географію, вона мені досить просто давалася. Оскільки я захопився цим предметом, пішов на олімпіаду і почав постійно заглиблюватись у цю дисципліну.
– Розкажи про свою участь у Всеукраїнських олімпіадах?
– На Всеукраїнську олімпіаду з географії я підготувався краще ніж до обласної і зайняв 3 місце, був дуже задоволений і почав готуватися до наступного року. Я вже розумів, що на географію потрібно робити ставку. У Всеукраїнській олімпіаді з географії я брав участь тричі.
У 10 класі нас поїхало з області на Всеукраїнську олімпіаду троє. Теоретичний тур був дуже складним та незрозумілим і дуже прискіпувалися до написаного, тому наша область показала себе посередньо. Але на практиці я показав досить хороший результат і зайняв 2 місце. На другий день для всіх призерів був відбір англійською мовою. Тоді ніхто особливо нічого не написав, хоча я добре розмовляю цією мовою, але говорити на науковому рівні в школі не вчать.
– Як ти дізнався, що представлятимеш Україну на Міжнародній олімпіаді в Таїланді?
– Я збирався їхати з класом в Карпати, готувався до подорожі і за півтора тижні до поїздки мені зателефонували і запросили до Києва на відбір. Нас їхало 8 людей з України – ті, хто найкраще впоралися з англійською. Ми поїхали до Національного еколого-натуралістичного центру. Мені тиждень проведений там асоціюється з негативними емоціями, оскільки такої організації я ще не зустрічав – могли не дати їсти. Кошти за харчування нам вертали, але ми ходили на піцу, адже не наїдалися. Додому я їхав вже в хорошому настрої – в останній день сказали, що відібрали 4 найкращих учнів і я в їхньому числі. Я був втомлений за цей тиждень, але хороша звістка повернула мені сили.
– З якими складнощами ти зіштовхнувся, готуючись до Міжнародної олімпіади?
– Були великі проблеми з фінансуванням, яке держава нам не забезпечила – вперше за багато років держава не виділила кошти. Оскільки олімпіада відбувалася в Таїланді – це потребувало значних затрат. Фактично в останній день ми почали кожен в своїх містах шукати спонсорів. Я завдячую Епіцентру та іншим підприємцям Дубна, з якими ми зібрали майже всю суму.
– З ким ти їздив до Таїланду?
– З Романом Гладковським з Міністерства освіти та науки України, Юліаном Брайчевським, деканом географічного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, а також ще двоє учасників. Можна було брати з собою навіть друзів, але за власний кошт.
– Які твої враження від участі в олімпіаді такого рівня?
– Мені дуже сподобався Таїланд – екзотична країна. Там була дуже хороша організація, за що я дуже вдячний. Участь в олімпіаді не була складною, а більш незвичною. Завдання були дуже цікаві – не було такого, щоб просто сидіти і чотири години писати. Виконання було поділеним на декілька блоків, після кожного з яких нам давали перерву. Ми не сиділи на місці, а бігали від одного стола до другого, щось досліджували. Мій результат був досить непоганим, але трішки не вистачило до призових місць. Але я дуже задоволений своїм результатом – це великий досвід. Всі учасники отримали велике задоволення від участі в цій олімпіаді.

– Які нагороди ти отримував за участь та перемоги в олімпіадах?
– Грамоти, дипломи, заохочення – карти, книги, подарунки. Вже пізніше від міської ради премії за призові місця в області, а за участь на Всеукраїнських – премію від області. Я сподіваюся також щось отримати і за участь в Міжнародній олімпіаді. Заохочують також здібних школярів і місцеві підприємці.
– Чи плануєш ти пов’язувати свою майбутню професію з географією?
– Я планував та хотів, але зрозумів, що не знаю куди можна піти працювати з такою освітою. Саме тому я вирішив здобувати освіту, пов’язану з технологіями, можливо, програмування чи комп’ютерні науки. На меті в мене вступ до Київського чи Львівського вузу. Звичайно я подаватиму документи на різні спеціальності і на географію теж, а вже потім вирішуватиму, де навчатися.
– Яка в тебе на сьогодні найважливіша ціль?
– Я хочу вдало вступити та закінчити університет. Бути успішним як в школі, так і в університеті і, звичайно, знайти хорошу високооплачувану роботу.
Вчителька з географії Ярослава однозначно називає його найталановитішим зі всіх своїх учнів. Якнайкраще про свого учня відзивається й директор Дубенської СЗОШ №5 Петро Янок, в якій талановитий юнак навчається вже 11 рік:
«Учень дуже старанний, активний, ініціативний, цікавиться дуже широким спектром різних наук. Має відмінні знання з математики та фізики. Про нього можна говорити лише хороше і ми раді, що такий учень навчається в нашій школі та що він зумів себе проявити. Завдяки своїй старанності та наполегливості він досяг таких вершин. Ярослав займається активною громадською роботою в школі, небайдужий до шкільного життя, користується авторитетом серед своїх друзів та однокласників».

Журналісти Інформаційного порталу м. Дубно продовжують пошуки обдарованих дітей. Якщо ви знаєте таких – напишіть нам на електронну адресу – [email protected] – прізвище, ім’я, контактний телефон батьків чи самої дитини та чому саме вона заслуговує стати відомою, тобто чим особлива.

(644)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

2 коментарі

  1. 5 Квітня, 2019

    […] рівні. Четверо учнів вибороли призові місця: І місце – Гаврилюк Ярослав, учень 11 класу Дубенської СЗОШ І-ІІІ ст. № 5 (географія, […]

  2. 10 Листопада, 2019

    […] Відтак, президентську стипендію отримав і дубенчанин Ярослав Гаврилюк, учень Дубенської спеціалізованої ЗОШ І-ІІІ ступенів […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дякуємо!

Тепер редактори знають.