Науковці дали рекомендації як зберегти річку

Висадити дерева, будувати очисні, ліквідувати стихійні сміттєзвалища – шляхи порятунку Ікви
Як зберегти Ікву та що шкодить річці – основна тема про яку говорили у Дубенській районній адміністрації 9 листопада. Напередодні науковці дослідили річку, а цього дня презентували «Наукові дослідження з відновлення і підтримки сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану басейну р. Іква». На зустрічі побували керівництво та працівники райдержадміністрації, працівники житлово-комунального управління міської ради, зацікавлені дубенчани і млинівчани, працівники управління міжрайонного господарства, держпродспоживслужби та представники ЗМІ.
Вчені з Національного університету водного господарства та природокористування близько години розповідали як відновити функціонування басейну річки та захистити водойму від забруднення та виснаження, в основному на Дубенщині та Млинівщині.

«Від Дубна до Івання – найбільш складна ділянка р. Іква і найбільш проблемна для вирішення робіт, які потрібно провести. Перш за все, центральне питання полягає у діяльності очисних споруд міста. В нас складається враження, що вони або працюють в режимі застарілих технологій, що не дає проводити очистку ефективно, або відбуваються якісь процеси, які важко пояснити без достатньої інформації. Я скажу вам відверто – ми думали, що проблема простіша, але коли побачили, що витікає з труби в Ікву, то подумали, що очистки як такої немає. Тому що вода з труби виходить двох кольорів – одна сірого, друга білого. Таке враження, що тече молоко. Я так зрозумів, що відходи молокозаводу не доочищаються і йдуть прямо в річку. Необхідна реконструкція або будівництво нових очисних споруд у м. Дубно. А також – створення локальних очисних споруд на підприємствах, що можна робити вже сьогодні, тим самим можна розвантажити міські очисні. Русло не справляється – розбавлення до с. Івання не відбувається. І друге питання – використання електроенергії на очисних спорудах. Ідеально було б, аби кількість електроенергії, яку споживали 10-15 років назад, співпадала з сьогоднішньою. Нам таких даних не надали, а тому об’єктивно оцінити цього не можна. Я боюсь, що технологічні процеси відбуваються з певними порушеннями», – зазначає доктор сільськогосподарських наук, завкафедрою екології Микола Клименко.

Значну увагу звернули дослідники на розораність земель та відсутність лісів.

Так як будівництво нових очисних у Дубні потребує значних капіталовкладень науковці рекомендують кілька дешевших та економніших заходів задля збереження річки. Перш за все, висадити за 25 м від водойми вербу плакучу, створити так звану «буферну зону», що згодом сприятиме розчищенню річки. Також на усіх підприємствах створювати локальні очисні споруди та облаштувати місця для твердих відходів, сформувати полігони.

«Коли ми впорядкуємо верхівʼя – то зразу покращимо стан якості поверхневих вод. Але ця територія за межами області і нам треба виходити на спільні рішення з керівництвом інших районів і областей. Річка Іква, що проходить через кілька регіонів, на жаль, нікому не належить і ніхто не відповідає за неї. Потребують розчищення такі ділянки річки: с. Лукаші і с. Накваша Бродівського району Львівської області, с. Дунаїв Кременецького району, русло у с. Коблин – Підгайці, ложе Млинівського водосховища та відновлення протічності стариць у с. Коблин. На підприємствах потрібно будувати локальні очисні споруди, воду яких можна повторно використовувати на потреби, наприклад, для миття машин. У Сапанівчику (Дубенський район – прим. ред.) слід ліквідувати стихійне сміттєзвалище. Завдання громадськості – контролювати місця, де можливі несанкціоновані скиди забруднюючих речовин», – зауважує професор.
Як і в Європі, так і в нас, дослідники пропонують використовувати порошки для прання без фосфору. А ще створити басейнову раду – консультативно-дорадчий орган, функції якого узгоджувати інтереси органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій водокористувачів у межах річкового басейну. До її складу повинні входити представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств-водокористувачів, водоканалів, наукових установ, інших зацікавлених організацій, підприємств та громадськість.

До громадських активістів на завершення зустрічі апелювала кандидат сільськогосподарських наук, професор Алла Прищепа:
«Поїзд зрушив з місця – до проблеми долучилися науковці. Криза виникла в кінцевій точці, де акумулювались всі проблеми річки – від витоку і до Млинова. Кожна громада, кожен населений пункт формував і впливав на річку. На першій зустрічі ми говорили, що сусіди нам все приносять, але коли ми взяли проби – виявляється ні, з сусідами все в порядку. Млинів говорить Дубно, але коли почали говорити про місто – побачили проблему, але вона вирішується і вирішується комплексно. Вперше в Україні, мабуть, говоримо про малу річку, котру потрібно спасати від витоку до гирла. Всі заходи заплановані тут – вони реальні. Кожна свідома людина, яка проживає в тому чи іншому населеному пункті, в якому протікає р. Іква може долучитись до вирішення цієї проблеми і по краплі відновити річку».

Представник обласної адміністрації на підставі досліджень та презентації науковців рекомендував Млинівській та Дубенській адміністраціям створити басейнову раду.

(253)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Вас також можуть зацікавити...

1 Response

  1. Жовтень 24, 2019

    […] разів, про що писав Інформаційний портал м. Дубно тут. Працівники міської ради представили проект […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дякуємо!

Тепер редактори знають.