Хто чи що нищить Ікву – приховані факти злочинного забруднення річки

Екологічний інспектор Рівненщини розповів несподівану правду: як насправді врятувати Ікву і що її нищить (фото)
Ріка Іква, про яку вже ходять легенди і дехто вважає, що від її води на Рівненщині мутанти родяться, сьогодні катастрофічно втрачає свої сили і буквально зникає на очах.
Тож до чого дожилися? Розпочнемо вже з відомих фактів. Місто Кременець: відсутні очисні, які ніяк не реконструюють вже десять років. Всі нечистоти зливають в ріку. А ще в межах Кременеччини дозволили запрацювати молокозаводу (с. Білокриниця), який скидає відходи виробництва в Ікву.
Додаємо цілу когорту дубенських владних мужів (трьох каденцій): дозволили відкритися молокозаводу, який так само нахабно скидає стоки без попередньої очистки. Договір на скид стоків – уклали. Ніби й забули тоді, що проектних потужностей очисних та технологій не вистачить, щоб «справитися» з відходами виробництва. Таким чином третина відходів неочищеними знову ж таки скидаються в ріку, а решта – так сяк очищеними – бо ж технології застарілі. Дубенські очисні – катастрофа для річки. А ще автомийки, яких у місті чимало – і виходить ще одна згуба для Ікви. Список продовжує дубенський колектор – весь в дірках та проржавілий. Влада міста все клопоче кошти у Кабміні, але там – не до екології. Але ж зігнив та проржавів колектор не за рік. Про його заміну та реконструкцію треба було замислитися раніше.
Також пам’ятаємо трагедію, як висохла одна із приток річки Іква на Дубенщині. І пов’язано це з втручанням одного іменитого, який забажав вирити собі став та повернув русло притоки в інший бік. Наробив лиха, але факт особливого розголосу не набув. Певно контролюючі органи все списали на неминучість та долю. Звернемо увагу, що у всій цій розповіді хронологія подій злочинного впливу на Ікву простежується на всіх рівнях – протягом останніх десяти років. Ніби змовилися…
Охарактеризуємо нинішній стан річки в декількох словах: течія в межах Дубна, Млинова останні місяці була практично відсутня, зміліла ріка в селах Коблин та Узліїв, перетворилася на болото. Іква поступово стає болотом і в самому Дубні. Зараз на поверхні вузенької та мілкої «змійки» – ряска, дно – заросле водоростями, вода – цвіте. В Млинові – ріка зеленого, оксамитового кольору. Така ж оксамитова Іква впадає в Стир.

Вода на виході з ГЕС, що впадає в Стир
Щодо змови. Млинів – учасник злочину чи жертва? Останнім часом починаємо розмірковувати. Чи то за збігом обставин чи то дійсно припекло, але під час передвиборчих гонок у минулому році на пост голови Млинівської ОТГ тамтешні активісти «розкричали» про біду ріки Іква на всю область. Млинівчани заявили, що дубенчани знищили їхню річку і що рікою допливає лайно з Дубна, в якому вони купаються. Звичайно ж, тутешній громаді лишень поспівчувати можна. Адже Млинівське водосховище – «обитель» рибалок, а пляж – приваба для мешканців цілого регіону.
Але цьогоріч 8 серпня несподівано стався один прикрий випадок в самому Млинові (на площині виключно однієї з заплав водосховища) – масовий мор риби. Збитки для держави обраховуються мільйонами гривень. Загинули рідкісні види риб, тисячі екземплярів. До слова, ні в той день, ні напередодні подібне явище на руслі Ікви не спостерігалося більше ніде.
Хто ж ті свавільники, винуватці масового мору риби, що довели до такого стану заплаву? Екологічні інспектори Рівненщини тоді скромно коментували, що то все через зниження рівня кисню у водоймі. Але чомусь не зважили, що випадок локалізується саме на зловісній заплаві.

Заплава в день мору риби
Вже того ж дня заплаву пробували чистити, реанімували рибу. Досліджували штучно захаращену різними предметами дамбу. Згодом в Млинові утворилася група активістів, які вирішили: раз Дубенське міжрайонне управління водного господарства, на балансі якого дамба, на проблему не зважає, візьмемо важелі в свої руки. Взялися за справу та почистили дамбу від сміття, машину всякої всячини забрали. Наслідок? За тиждень ситуація на заплаві змінилися докорінно. Вода почала стрімко циркулювати через шлюз дамби та заплава значно почистішала.
А далі відбулася ще одна подія, яка розставила всі крапки над «і» та привідкрила потаємну завісу до істини. У відповідь на лист Дубенського управління водного господарства у Млинівській РДА під головуванням керівника Петра Рухера відбулося засідання надзвичайної міжвідомчої комісії. На порядку денному було оцінка гідравлічного стану річки Іква в межах Млинова та дотримання режиму роботи ГЕС, норм експлуатації тамтешнього водосховища.

Голова Млинівської РДА розпочав з того, що згадав про проблеми Кременеця та Дубна. Приречено розповів, що фінансування вирішення проблем в найближчі два роки навряд чи дочекаємося, бо ж потрібні десятки мільйонів гривень, а грошей в державі – катма і, окрім всього, місцева влада у Дубні таки добряче гальмує процес з проектування нових очисних. Петро Рухер слушно зауважив, що треба вирішувати і всі інші супутні проблеми, пов’язані з річкою, боротися з іншими джерелами забруднення, зокрема, з тими ж аграріями, які порушуючи межі санітарних норм, зливають з полів гербіциди в ріку. Голова Млинівської РДА висловив бачення, що треба чистити русло. Та додав, що вже передбачили 100 тис. грн. на проект очищення русла Ікви в межах Млинівщини. Зауважив, що таким же шляхом треба піти по всій протяжності річки.

Але найголовнішим питанням порядку денного було: що робити з тією дамбою, яку активісти самовільно очистили – закрити шлюз назад, чи залишити як є. Всі згодилися з думкою, що ці зміни покращили стан водойми заплави. Але що робити далі, чого чекати? Дамба ж – для спуску води з водосховища? А раптом вода зовсім витече? А раптом підтопить чиїсь будинки? Припущень прозвучало чимало. Тут виплив один цікавий факт. Спочатку виступив головний інженер Дубенського управління водного господарства Віктор Фоменюк, який зауважив, що дамбу на баланс управління передали у 2008 році. Зазначив, що не знає насправді: як правильно вчинити і заявив, що в такому стані дамба залишатиметься ще днів з десять. А далі – побачимо.
Але тут зі словом протесту виступив чоловік, який, з’ясувалося, вершить долю водосховища і цієї ж заплави – приватний власник Млинівської ГЕС Тарас Чигиринюк. Для інформації: Млинівське водосховище формувалося у 1953 році для роботи ГЕС (колись власності колгоспів, далі колективної), а у 2007 році (хронологія збігається з іншими екологічними злочинними подіями на Кременеччині та Дубенщині) – перейшла у власність родини Чигиринюків. Тарас Миколайович зізнався, що саме працівники Млинівської ГЕС – закидали дамбу (щоправда забув в якому точно році), але запевнив, що це все не має ніякого відношення до забруднення заплави, мовляв, мул та все інше на дно занесло руслом в час повені в якомусь році. Тарас Чигиринюк запевнив, що ГЕС працює згідно з проектними, технічними вимогами та нормами. Це відповідально і по-адвокатськи підтвердив присутній на засіданні обласний екологічний інспектор Іван Крутій.

Керівник ГЕС
Тарас Чигиринюк вважає, що дамбу таки треба заглушити назад, бо вода з водосховища вся витече і річка зовсім втече (ріка, яка бере початок на Львівщині і має джерела та притоки). Тарас Чигиринюк розповів навіть, що він, відповідно до вказівок управління водного господарства, береже воду у водосховищі, бо ж спостерігається обміління річки. А водосховище треба берегти, бо ж воно ще й резервне для Кузнецовської атомної.
Керівник ГЕС похвалився, що рівень води у водосховищі – нині на рівні Балтійського моря і констатував плачевну ситуацію, що з кожним днем (після прочистки заглушеної ним дамби) вода у водосховищі спадає щодня на два сантиметри і що з такими темпами за десять днів ГЕС не зможе продукувати електроенергію та припинить роботу. Зауважив, що він – платник податків та роботодавець. До слова, раз шлюз на цій дамбі закрили працівники ГЕС і внаслідок чого заплава перетворилася на болото, то й винуватці мору риби – знайдені?

До чищення
До пана Чигиринюка виник ряд питань у зв’язку з почутим: по-перше, яким чином йому вдається досягати такого високого рівня води у водосховищі, в той час коли річка зміліла подекуди до сантиметрів десяти. Керівник ГЕС був зненацька ошелешеним прямим питанням і визнав, що штучно стримує рівень води. А отже впливає на гідравліку, течію? На дамбі, через яку річкова вода потрапляє на ГЕС та прямує до р. Стиру – п’ять шлюзів. Чотири з них Тарас Чигиринюк повністю закрив, працює лише той, який, подає воду на турбіну. Тут стало зрозуміло, чому течії річка Іква не мала. ЇЇ гальмують штучно.
Очевидно, що й рівень води у водосховищі стримується не заради виконання вказівки управління «вберегти водосховище», а заради забезпечення стабільної діяльності турбіни ГЕС і продукування таких дорогих та прибуткових кіловатів «зеленої» електроенергії. І все, що відбувається з водосховищем, всі впливи (в тому числі заглушення дамби) пов’язані з бажанням приватника заробити на річці Іква гроші?
До слова, після цих запитань-відповідей в розмову втрутився екологічний інспектор та запропонував відкоригувати проект експлуатації ГЕС. А голова Млинівської РДА Петро Рухер сказав, що треба взяти ГЕС під контроль.

Далі, на пропозицію Тараса Чигиринюка, побували на ГЕС. Там керівник показав рівень води у водосховищі і розповів, що в нього працює 22 людини на підприємстві, і що насправді він дуже піклується про річку. На території ГЕС навіть відновив ще одну заплаву. А там тепер зможе розводитися риба.

Словом, розповів як господарюється на річці власності народу України. Скільки грошей заробляє, звичайно ж не розповів. Але став звинувачувати журналістку, що вона мовляв, не в той бік дивиться і що приїхала з Дубна шукати проблеми в Млинові в той час, коли в рідному місті їх – сила-силенна. Тарас Чигиринюк вказав на млинівського журналіста і розповів, що він особисто возив його до труби дубенських очисних рік тому (тоді ж коли перед виборами у Млинові помітили що річку Ікву забруднюють з Дубна ) і показував трубу. Також керівник ГЕС вказав на двох жінок (тих же активісток, що рік тому заголосили на всю область про проблеми Ікви та були присутні на засіданні) і зауважив, що не якісь там дубенські журналісти, а ці мужні жінки – справді переймаються долею річки. Активістки ж теж чомусь «налетіли» на журналістку з звинуваченнями, що її наслав Левицький (опонент Чигиринюка у передвиборчих гонках на пост голови Млинівської ОТГ), а потім ще й додали до списку «замовників» мера Дубна. Словом, намагання зрозуміти, що насправді відбувається з рікою в самому Млинові і хто має відповісти за мор риби – було сприйняте вороже. Присутня на засіданні член обласної комісії Анна Ляшук зауважила: «Давайте закриємо ГЕС, заберемо в людини кусок хліба і що йому робити?».
Далі, вслід за доволі коштовним авто власника ГЕС вирушили до тієї заплави. Там спостерігали дивовижне явище – заплава, яка ще 8 серпня була повністю заросла і така ж зелена, аж оксамитова та ще й неприємний аромат – очистилася. І це лише за якісь лічені дні.

Вода після очищення
Минув ще тиждень з останньої зустрічі з членами міжвідомчої комісії та Тарасом Чигиринюком. Відвідали Млинів, познайомилися біля водосховища з місцевим поважним чоловіком, який, з’ясувалося в ході розмові, доволі активний громадянин та в курсі подій, бо дуже вболіває за долю річки.
Почули з уст Петра Денисюка таке:
«Річка очистилася з тієї пори як почистили дамбу. І добре зробили. Як так може бути, щоб одна людина, заробляючи гроші на електроенергії, буквально експлуатувала ріку як заманеться? Він не вправі розпоряджатися дамбою і робити тут болото. Оце з тієї пори як тут болото зробив, воду стримав, така ріка брудна стала. А в Дубні що собі думають? Чому дубенчани мовчать? Приїздять сюди на дорогих машинах рибалити. Я питаю: як так не впливаєте на владу і не змушуєте діяти, де активність? А вони плечима знизають».
Пан Петро також розповів, що сьогодні керівник підприємства намагається створити штучну ситуацію і ще й з допомогою турбінного шлюзу вночі спускає воду з водосховища, щоб заставити всіх думати, що саме через ту дамбу, що почистили млинівчани вода так стрімко втікає з водосховища. На думку Петра Петровича, все це робиться для того, щоб взяти офіційно під контроль дамбу та далі регулювати воду як заманеться. Млинівчанин не міг натішитися тим, що ріка в межах Млинова буквально за короткий час практично очистилася. І заявив, що громадою горою стоятимуть на захисті річки і не дадуть приватнику хазяйнувати та розпоряджатися Іквою у власних інтересах. Зауважив, що в числі його однодумців – всі учасники АТО Млинівщини.
Поцікавилися у головного інженера Дубенського міжрайонного управління водного господарства: то яке рішення приймуть стосовно дамби? Заглушать? А чи зремонтують таким чином, щоб її можна було регулювати? Віктор Фоменюк розповів,що вода у водосховищі вже впала більш як на десять сантиметрів, і що опиратиметься на рішення тієї ж міжвідомчої комісії, з якою ми подорожували на ГЕС 22 серпня.

Заплава після очищення активістами
Можна підсумувати:  нищать ріку дружньо і неначе змовились, бо ж хронологічно плин подій повертає нас у 2007 рік, коли припинили роботу кременецькі очисні, запрацювали молокозаводи у Дубні та згодом у Кременці, коли затріщав по швах дубенський колектор, коли ГЕС перейшла у приватні руки.
Обласний екологічний інспектор Ярослав Ткачук після випадку мору риби розповів як врятувати річку. Пояснюючи причини мору риби, зауважив, що дуже добре володіє інформацією – настільки катастрофічна ситуація в Кременці і що з самого початку особисто подав відповідні скарги і звернення скрізь, де тільки можливо. Але – результатів ніяких. Ярослав Миколайович визнав, що ГЕС таки створює штучні умови впливу на турбулентність течії і ріка не має можливості природнім чином очищатися. Також еколог наголосив, що влада України негайно має вирішувати питання фінансування реконструкції очисних у Дубні та Кременці, колектора. Констатував інспектор, що насправді Млинівське водосховище (створене понад 50 років тому) вже 20 років тому втратило свій термін експлуатації і ще 20 років тому повинно було очищатися шляхом повного спуску води. За словами Ярослава Миколайовича, якщо сьогодні спустити водосховище і припинити роботу ГЕС на два роки (час коли водосховище висохне і його очистять, а далі відновлять – наповнять водою), то ріка Іква має шанс на порятунок, бо вона природно очиститься за рахунок турбулентності течії. А ще обов’язково і терміново необхідно ліквідувати всі джерела забруднення ріки по всій протяжності: замінювати колектор в Дубні, Кременці реконструювати всі очисні, змусити підприємства попередньо очищати відходи. А ще – дати екологам можливість та повноваження контролювати і карати за нищення екології, врегулювати законодавство.

(2110)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Вас також можуть зацікавити...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дякуємо!

Тепер редактори знають.