Двері славнозвісного храму відкрили, щоб попрощатися з Героєм (фото)

Воїна АТО проводжали в останню путь почесна варта, салютна група та побратими
Минулого тижня на рідну Дубенщину повернувся Герой Микола Гуменюк, який загинув ще в 2014 році. 21-річний юнак жив у селі Птича з мамою, бабцею та братом.

Військовий загинув у Новокатеринівці Старобешівського району Донецької області 28 серпня 2014 року. Трагедія сталася під час транспортування боєприпасів та продуктів в Іловайськ. По дорозі наш земляк та його побратими потрапили під обстріл, під час якого в автомобіль потрапив снаряд. Миколі відірвало ногу, він був на знеболювальному, а вранці від втрати крові помер. Всі товариші бійця, які були з ним, теж отримали поранення. Поховали Героя в Дніпрі під № 611. У березні 2015 року МВС, в результаті проведених аналізів, вдалося встановити, що поховане тіло – це дійсно Микола Гуменюк, а згідно з висновком військових частини А1008 – до квітня 2017 юнак перебував в полоні.

Після 3 років з моменту, коли бійця вважали безвісти зниклим, його мали б визнати мертвим. Проте мама Миколи не погодилася з таким рішенням і вимагала, щоб юнака визнали не просто померлим військовим, а що він загинув під час виконання дій в зоні АТО. Після місяця як суд прийняв таке рішення почали робити ексгумацію і повернули хлопця додому. Тіло забирали рідні Миколи, а саме дядько та старший брат з працівником військкомату.

3 серпня військовому нарешті вдалося повернутися в рідне село, де провести його в останню путь зібралися односельчани, очільники району, близько 20 священників та побратими. В рідному домі біля труни Героя стояла почесна варта (озброєні військові) та супроводжувала салютна група, а труну несли його бойові побратими.

Можливість відслужити поминальну панахиду в місцевому храмі залишалася під питанням, оскільки церква знаходиться під арештом суду через гострий конфлікт між УПЦ КП та УПЦ. Напередодні похорону представники УПЦ приходили до мами Героя з вимогою провести поминальну службу їхнім священиком, а натомість пообіцяли не перешкоджати своїм опонентам.

Завдяки особистому проханню владики Рівненського та Острозького Іларіона, суд на один день дав дозвіл і прихожани нарешті змогли зайти до храму. В день похорону молодого бійця суперечки та сварки були припинені і представники обох ворожих єпархій прийшли провести в останню путь Миколу. Поліція протягом всього дня чергувала в Птичі і контролювала ситуацію, щоб птичани виконали рішення суду і вчасно покинули храм. До цього ж закликав людей і владика Іларіон:
«Великою заслугою, про яку навіть не підозрював цей юний воїн, стало й те, що його смерть стала причиною відкрити цей храм. Зараз ми завершимо похорони, попрощаємося, я знаю, що в багатьох серед вас є думка: «Давайте залишимося в храмі і не віддамо нікому». Ми вийдемо сьогодні всі з храму, його опечатають, але на цей раз вже ненадовго. Не провокуймо і не даваймо найменших причин для провокацій. Пам’ятаймо, що віру і храм духовний в нас ніхто не забере».

Своїми згадками про Миколу Гуменюка поділився голова села, в якому юнак виріс, Ярослав Вознюк:
«Микола був мобілізований у травні 2014 року. Він потрапив до першої хвилі з нашого села. Я знаю, що броньовик йому привозив дядько. Напередодні трагедії він у серпні приїжджав додому в відпустку. Микола був дуже добрим, він не пив, не бився, був спокійною людиною. В 2013 році він прийшов з армії, а через півроку пішов воювати. Працював механіком у Рівному в транспортній фірмі. Ніхто в селі, а особливо сім’я, не могли повірити в те, що сталося».

Микола Гуменюк назавжди запам’ятається односельчанам, дубенчанам і всій країні як Герой, що віддав своє життя за мирне небо над нашими головами.

(938)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Вас також можуть зацікавити...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дякуємо!

Тепер редактори знають.