Чергова хвиля ослаблення гривні зумовлена «букетом» причин

Крім «технічної» складової (вихідні в США, що ускладнюють валютні розрахунки), в останні дні песимістичні настрої на ринку підігріває девальвація валют країн СНД на фоні зниження цін на нафту (це стосується, зокрема, Росії, Азербайджану, Казахстану).

І хоча, як звертали увагу в НБУ, кореляція з тим же рублем у гривні зменшується через суттєве падіння взаємної торгівлі між Україною та Росією, проте враховуючи в т.ч. залежність економік країн СНД, з якими Україна торгує, від економіки РФ, опосередкована «синхронізація» курсових динамік все одно зберігається.

Це вже не кажучи про бажаність збереження для експортерів цінових переваг після девальвації гривні, що відбулася в 2014-2015 рр. А торішня висока інфляція в Україні (43,3%) помітно зменшила цінову «фору» українських товарів. І відповідно, боячись її втратити остаточно, експортні сили на ринку можуть намагатися її відновити. Хоча, важливо підкреслити, в НБУ говорять, що курс наразі, враховуючи динаміку торгового балансу, близький до рівноважного показника.

Також на валютному ринку «аукуються» виплати Фонду гарантування вкладникам збанкрутілих банків. Так, у грудні Мінфін випустив держоблігацій для підтримки Фонду на 9 млрд грн. (загалом за 2015 рік – на 41,5 млрд грн). При цьому за даними самого ж НБУ, його портфель ОВДП у минулому місяці збільшився на 15,6 млрд грн. Тобто фактично на цю суму була здійснена емісія.

Загалом за підсумками минулого року можна говорити про емісійну підтримку НБУ для Кабміну, як мінімум, на 152 млрд грн. (з урахування в т.ч. квазіфіскальних платежів НБУ до держбюджету по статті перевищення доходів над витратами). Підкреслимо: названа сума – не сальдова, а «генерувальна» складова роботи «друкарського станка» НБУ; частина з вказаних коштів поверталася в Нацбанк у вигляді, скажімо, платежів Кабміну по ОВДП, держателем яких виступає НБУ тощо.

Як запевняли в НБУ, борг банків і Фонду гарантування перед ним торік скоротився на 10 млрд грн. за рахунок стрімкого скорочення відповідної заборгованості на 12,3 млрд грн. в грудні. І якщо опиратися на ці дані, рефінансування банків навряд чи може вважатися одним з «локомотивів» поточного ослаблення гривні.

Про «делікатність» ситуації у фінансовій системі свідчать й історично високі залишки на кореспондентських рахунках банків.

За даними НБУ, на 18 січня вони становили рекордні в історії 45,55 млрд грн., збільшившись з початку місяця на 17,86 млрд грн., або на 64,5%. Станом на 19 січня ці залишки, щоправда, зменшилися 4,5 млрд грн (за рахунок перш за все «стерилізації» ліквідності через розміщення Нацбанком депозитних сертифікатів). Але в поточних умовах цього не достатньо, щоб «ехо» дійшло до валютного ринку.

Яка ж причина надліквідності на коррахунках?

Навряд чи можна «підозрювати», наприклад, гіперстрімкий притік депозитів (хоча динаміка в грудні була позитивною навіть по валютним вкладам фізосіб у платоспроможних банків).

Насправді, крім згаданих вище виплат Фонду гарантування, це активне витрачання урядом накопичених коштів на казначейському рахунку (наприкінці минулого року вони теж били історичні рекорди).

За даними Держказначейства, на початок січня на єдиному казначейському рахунку було 9,017 млрд грн., тоді як на початок грудня – 47,96 млрд грн. Тобто залишки впали приблизно на 39 млрд грн.

Частина з цих коштів «перекочувала» в банки, частина – осіла на руках в населення.

На фоні ж загальної нервозності багато хто кинувся за «зеленим». Зростання розриву між курсом на міжбанку й «чорному» ринку фактично до 2 грн за дол. – пряме тому свідчення.

Водночас здорожчання долара на міжбанку демонструє, що нервозності й там під зав’язку. Це уже не кажучи про можливість цілеспрямованої гри на пониження за мовчазної згоди НБУ (у т.ч. з огляду на інтереси експортерів та беручи до уваги більш ніж помірні «вприскування» з валютних резервів, хоча, можливо, НБУ робить ставку на адміністративне «затискання» валютних заявок імпортерів).

P.S. Як писав нещодавно Finbalance, згідно з консенсус-прогнозом, який у грудні готувало Мінекономрозвитку на базі експертних оцінок представників державних і недержавних організацій, середньорічний курс гривні щодо долара в 2016 році очікується на рівні 25,5 грн/дол., а на кінець грудня – 26,06 грн/дол.

Серед очікувань фахівців найбільш оптимістичний прогноз середньорічного показника курсу 22,4 грн/дол., а найбільш песимістичний – 29,0 грн/дол. На кінець року відповідні прогнози складали 23,0 грн/дол. та 31,0 грн/дол.

При цьому група ICU (серед співвласників якої до призначення главою НБУ була В. Гонтарева, – ред.) очікує, що на кінець 2016 року курс долара складе 32 грн/дол., середньорічний показник – 30,75 грн/дол.

Згідно з результатами опитування керівників 859 підприємств, проведеного Нацбанком у 4-му кварталі-2015, 86,6% респондентів очікують девальвації гривні (у 3-му кварталі-2015 було 80,7%). Середнє значення – 27,2 грн./дол. (у ІІІ кварталі – 26,1 грн./дол.).

За даними Мінфіну, в держбюджеті на 2016 рік закладений прогноз середньорічного курсу 24,1 грн/дол., на кінець року – 24,4 грн/дол.

За матеріалами: Finbalance

(53)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію