9 загиблих – не статистика, а доля (фото)

30 років від війни, що і на сьогодні лишилась у серцях дубенчан
15 лютого у календарі – не лише релігійне свято, а й особливий день для тих, хто воював у Республіці Афганістан. Саме 30 років тому Радянський Союз вивів свої війська з держави, у війні якої загинули тисячі українців. Серед них – і мешканці Дубенщини. Вшанували пам’ять загиблих та відзначили живих бійців, що воювали на території інших держав, сьогодні у Дубні.

Спершу духівництво, влада, працівники бюджетних установ, військові, молодь зібрались на мітинг-реквієм біля пам’ятника загиблим в Афганістані. Під розповідь ведучих військові виходили з портретами дубенчан. Пам’ять загиблих земляків присутні вшанували хвилиною мовчання.

«Сьогоднішній день для нас знаменний тим, що 30 років як закінчилась війна, як наші мами почали спати спокійно. Але, на жаль, не оминула вона сумними звістками Дубенщину. І 9 наших друзів-побратимів не вернулись з війни», – зазначив голова Української Спілки ветеранів Афганістану в Дубні та запросив святих отців відслужити панахиду.

Після богослужіння священиків Православної Церкви України до присутніх звернувся благочинний міського благочиння Василь Лозинський:
«Всечесні отці, дорога владо, шановні воїни, ветерани, учасники воєн, дорога молоде! Сьогодні ми всі разом зібралися у це величне християнське свято – Стрітення Господнього – для того, щоб молитвою вшанувати воїнів, котрі загинули, виконуючи свій військовий обов’язок за межами нашої країни. І це, напевно, ще більш трагічна смерть, тому що їм довелось загинути у незрозумілій війні, в яку тоталітарний радянський режим ув’язався, намагаючись відстояти свої власні інтереси. Але 30 років тому сталася справді радісна зустріч матерів, котрі зустрічали своїх дітей, що поверталися з цієї страшної війни. 10 страшних років люди жили в очікуваннях: чи призвуть його сина, чи доведеться йти на чужину і там віддавати своє життя. І, слава Богу, що це сталося, що ця війна завершилась. Молитва – це місток між теперішнім і вічним. І тому так важливо згадувати про тих, кого немає сьогодні з нами – 9 імен афганців, котрі загинули. За кожним іменем – не статистика, а доля. Це біль материнський, дружини, дітей, це страшне переживання, яке важко пережити. І до сьогодні рідні з болем і жалем згадують про тих, кого немає.
Багатьох афганців, на жаль, війна догнала і сьогодні. Багато з них, що брали до рук зброю тоді – сьогодні теж воюють на Сході, захищаючи вже свою країну, свій дім від ворога-чужинця. Жахіття війни полягає в тому, що по ту сторону так само знаходяться ті з ким ділили один окопі, були в одному «бетеері». Тому нам важливо пам’ятати про цінність миру, про цінність своєї держави, пам’ятати, про те, що ми не повинні знову переживати ці страшні події. Що може нам допомогти, щоб ми більше не мали таких страшних подій? Мир, але через перемогу, щоб хтось замість нас не вирішував та не посилав наших дітей і внуків у гарячі точки, де вони ризикуватимуть своїм життям. Лише сильна українська держава є власним домом, в якому ми будемо безпечні і спокійні, звичайно, захищаючи свою країну і боронячи її, відстоюючи її незалежність. Бо в іншому разі ми не будемо застраховані від того, що це може повторитися. Сьогодні ми згадуємо померлих і віддаємо шану вам, дорогі ветерани, котрі завжди у своєму серці залишили трагедію війни, переживання. Дай, Боже, вам сили, здоров’я перемагати цей біль і жити повноцінним життям, реалізовувати себе і знаходити радість у своїх майбутніх поколіннях».

На знак пошани воїнів до пам’ятника загиблим лягли квіти та вінок, запалили лампади, а військові тричі випустили в небо постріли.

Завершили мітинг-реквієм, як і розпочали, виконанням Гімну. По чому у Будинку дітей та молоді відбулась мистецька акція та концерт народного гурту воїнів-афганців «Долг», присвячений 30 річниці виводу військ з Афганістану.



(166)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Вас також можуть зацікавити...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дякуємо!

Тепер редактори знають.